Кувейт, який часто називають найспекотнішим містом світу, дедалі виразніше відчуває наслідки екстремального потепління. Температури там регулярно перевищують 50°C, а зафіксований у липні 2016 року показник у 54°C став одним із найвищих за всю історію метеоспостережень.
Про це повідомило видання Mirror.
Колись Кувейт мав репутацію процвітаючого прибережного міста й навіть отримав прізвисько «Марсель Перської затоки» завдяки розвиненій рибальській торгівлі та жвавому узбережжю. У період розквіту він приваблював туристів так само, як європейські приморські курорти. Однак нині місто стикається з іншою реальністю — виснажливою спекою, яка робить навіть найінтенсивніші хвилі тепла в Європі значно м’якшими на цьому тлі.
Аномальні температури призводять до тривожних наслідків для довкілля. Надходять повідомлення про птахів, які падають мертвими з неба, а також про морських мешканців, зокрема морських коників, що гинуть у перегрітих водах затоки. Навіть витривалі міські птахи шукають притулку від палючого сонця. Наукові дані також свідчать про скорочення річної кількості опадів, що сприяє частішим і сильнішим пиловим бурям.
Температури на рівні 50°C і вище становлять серйозну небезпеку для людини. Вони значно перевищують температуру тіла та можуть спричиняти теплове виснаження, серцево-судинні ускладнення й навіть призводити до смерті у разі тривалого впливу. Через це в літні місяці перебування на вулиці вдень стає реальним ризиком для здоров’я.
У відповідь на екстремальні умови влада Кувейту вжила низку незвичних заходів. Зокрема, цього року було дозволено проводити похорони вночі, коли спека менш інтенсивна. Більшість мешканців, які мають таку можливість, уникають перебування просто неба, віддаючи перевагу кондиціонованим будинкам, офісам і торговельним центрам. Це сприяло розвитку спеціальної інфраструктури, зокрема критих торгових вулиць, оформлених у європейському стилі, які забезпечують захист від спеки.
За даними дослідження 2020 року, близько 67% електроенергії, яку споживають домогосподарства Кувейту, припадає саме на роботу кондиціонерів. При цьому держава значною мірою субсидує електроенергію та воду, зокрема вироблену на енергоємних опріснювальних установках, що зменшує стимули до скорочення споживання.
Незважаючи на складні кліматичні умови, міське життя не завмирає. Близько 70% населення Кувейту становлять трудові мігранти, переважно з арабських країн, а також Південної та Південно-Східної Азії. Вони працюють здебільшого у будівництві та сфері побутових послуг, пересуваючись переповненими автобусами й тротуарами столиці навіть у спекотні періоди. Дослідження Інституту фізики вказують на підвищені ризики для здоров’я цієї групи населення через екстремальні температури.
Прогнози науковців свідчать, що до кінця століття середня температура в регіоні може зрости ще на 5,5°C. Уже у 2021 році Кувейт пережив понад 19 днів із температурою вище 50°C, і, за оцінками, цей показник може бути перевищений у майбутньому. Без активних кліматичних заходів смертність, пов’язана зі спекою, за прогнозами, може зрости з 5,1% до 11,7% серед усього населення та досягти близько 15% серед не громадян країни.
Екологи наголошують, що Кувейт має один із найбільших вуглецевих слідів у регіоні, поступаючись лише Бахрейну та Катару. На кліматичному саміті COP26 країна задекларувала намір скоротити викиди на 7,4% до 2035 року, водночас за офіційними прогнозами споживання енергії до 2030 року може зрости втричі, насамперед через масове використання кондиціонерів. Експерти застерігають, що без системних змін Кувейт ризикує зіткнутися з подальшим погіршенням умов життя та серйозними екологічними викликами.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».