Вчені вважали, що з початку 1900-х років омільтемський кролик був втрачений для науки, адже востаннє його бачили 130 років тому. Однак експедиція до гірського хребта Сьєрра-Мадре-дель-Сур у Мексиці все змінила. Команда не лише зафіксувала рідкісного кролика на камеру, але й побачила його у семи з 10 обстежених районів, пише IFLScience.
Проте такі успіхи не завжди даються легко, тому п’ятирічні пошуки омілтемського горностая мали певні труднощі.
“На початку проєкту нас розчарувала неможливість працювати в деяких населених пунктах або ехідо штату, в основному з міркувань безпеки, навіть у місті Омілтемі ми могли шукати кролика лише в районах, призначених для сільського господарства і тваринництва, і не мали доступу до найбільш збережених місць. Аналогічно, перший етап тривав півтора року, протягом якого ми не мали жодних доказів існування омільтемського кролика, що змусило нас вважати, що цей вид вимер”, – зазначив керівник експедиції, еколог і президент Інституту управління та збереження біорізноманіття (INMACOB) Альберто Альмасан-Каталан.
Зазначається, що Альмасан-Каталан був керівником експедиційної групи в Мексиці, яка обстежувала 10 різних районів гірського хребта Сьєрра-Мадре-дель-Сур. Команда використовувала дрони, розставляла фотопастки, спілкувалася з місцевими жителями, аби знайти ознаки того, що ці кролики ще живі.
“Після спостереження та аналізу його морфологічних характеристик ми порівняли їх з тими, що згадувалися в оригінальному описі, і згодом зрозуміли, що це був Sylvilagus insonus (омільтемський кролик). У той час я був щасливий, що знайшов вид, який був практично вимерлим для науки. Однак під час експедицій ми змогли помітити, що в деяких регіонах Сьєрра-Мадре-дель-Сур штату Герреро існують численні популяції, що зробило мене ще більш щасливим”, – зауважив Альмасан-Каталан.
Для тих, хто не дуже розуміється, омільтемський кролик може здатися схожим на більшість інших кроликів, проте не для тих, хто знає, що вони мають зовсім інший вигляд.
“Попри те, що це невеликий вид, він сильний, спритний і територіальний. Ми бачили, як вони лазять по стінах з 80% нахилом, висотою до 5 або 6 метрів; вони запекло захищають невеликі території від кроликів свого виду (Sylvilagus insonus), а також від мексиканського ховрашка (Sylvilagus cunicularius), іншого виду, який поширений по всьому штату Герреро”, – підкреслив дослідник.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».