Європа поступово стикається з демографічною кризою: малі міста, села й острови стрімко порожніють, молодь виїжджає до мегаполісів, а школи та лікарні закриваються через брак людей. Щоб зупинити цей процес, місцева влада в різних країнах іде на нестандартні кроки.
Одним із них стали фінансові програми для нових мешканців: від щомісячних виплат до компенсації житла й навіть прямих грантів. Такі ініціативи розраховані не на туристів, а на тих, хто готовий оселитися надовго.
Греція
Крихітний грецький острів Антикітера став символом боротьби з депопуляцією. Колись тут мешкали сотні людей, але за останні десятиліття населення скоротилося до кількох десятків. Молодь масово виїжджала на материк у пошуках роботи.
Щоб змінити ситуацію, місцева влада за підтримки Грецької православної церкви запропонувала фінансову допомогу сім’ям, які погодяться переїхати. Новим мешканцям обіцяють 500 євро на людину щомісяця протягом трьох років, що в сумі становить близько 18 тисяч євро. Основний акцент роблять на молоді родини з дітьми – саме завдяки кільком переїздам на острові знову відкрилася школа, яка раніше не працювала через відсутність учнів.
Антикітера не пропонує міських зручностей, але натомість дає спокій, природу, море і дуже повільний ритм життя. Влада заохочує людей із практичними навичками у рибальстві, будівництві, випічці або сфері обслуговування, адже на острові працює лише кілька базових закладів. Дістатися сюди можна поромом із Криту або сусідньої Кіфіри.
Італія
Італія – одна з країн, де проблема спорожнілих міст стоїть особливо гостро. У регіонах на кшталт Тоскани десятки історичних містечок поступово втрачають мешканців, попри туристичну привабливість. Одним із прикладів стала комуна Радікондолі, розташована приблизно за годину їзди від Флоренції.
Місцева влада запустила програму підтримки нових жителів, яка передбачає до 20 тисяч євро на купівлю житла, а також додаткові кошти на побутові витрати: опалення, транспорт, комунальні послуги. Згодом програму розширили і на орендарів: новим мешканцям компенсують половину вартості оренди протягом перших двох років.
Втім, італійський підхід жорстко орієнтований на довгострокову перспективу. Ті, хто купує житло, мають прожити в місті щонайменше 10 років, орендарі – не менше 4. Таким чином влада прагне не просто “оживити статистику”, а створити стабільну громаду. У Радікондолі можна знайти як невеликі квартири в історичному центрі, так і фермерські будинки серед виноградників за відносно доступними цінами.
Іспанія
В Іспанії проблема спорожнілих сіл набула такого масштабу, що місцева влада в різних регіонах почала напряму заохочувати людей до переїзду. У північній Астурії село Понга свого часу пропонувало фінансові виплати парам, які оселялися тут на постійній основі, а також додаткові бонуси за народження дітей. Хоча такі програми відкриваються не постійно, Понга залишається символом політики “гроші за переїзд”.
У центральній частині країни, в провінції Куенка, село Ольмеда-де-ла-Куеста пішло іншим шляхом: тут виставляють на аукціони земельні ділянки за символічними цінами, від кількох сотень євро, з умовою будівництва житла або бізнесу.
У Галісії популярністю користуються невеликі поселення на кшталт А-Хеста або Рубіа, де пропонують дуже доступну оренду житла й щомісячні фінансові надбавки для нових мешканців. А в селі Грієгос в Арагоні сім’ям із дітьми можуть надати безкоштовне житло на перші місяці та допомогу з працевлаштуванням, аби зберегти місцеву школу.
Загалом іспанські програми різняться від регіону до регіону, але їх об’єднує спільна мета – відновити села, пропонуючи людям фінансову підтримку й доступне житло в обмін на готовність оселитися надовго.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».