“Росіяни відреагують повною байдужістю і у випадку, якщо Путін оголосить себе довічний президент, і в випадку, якщо його повісять на ліхтарі поблизу Кремля” – сказав ексспівробітник, який раніше займався питаннями “внутрішньої безпеки” РФ.
Про це в своєму ТК пише аналітик Cynic.
Як показали результати аналітичного дослідження, російське суспільство немає точки консолідації: ні протестної, ні провладної. Влада активно використовувала методи усунення громадянського суспільства, тим самим привівши його в стан тотальної байдужості. Усі пасіонарії або в тюрмі, або втекли, у інших – наразі немає ресурсів до внутрішньої мобілізації.
Фактично, немає громадянського запиту ні припинення агресивної війни, ні її продовження. Немає руху на підтримку мобілізації, і немає руху противників мобілізації. Немає руху матерів, які захищають ” дітей ” від фронту, і немає активного руху волонтерів. За джерелами співрозмовника, закриті опитування, які проводять кремлівські структури, демонструють, що готовність фінансово підримувати рашистів ніколи не досягала більше 4%. Суспільство перекладає всю відповідальність за фінансування війни проти України на державу. Тобто особиста залученість громадян РФ у війну близька до нульової. Більше того, навіть готовності виходити на провоєнні марші росіяни не мають. Власне, суб’єктність російського суспільства випарувалася.
Кейс заколоту Пригожина продемонстрував, що росіяни абсолютно індиферентно ставляться до можливості зміни влади РФ. “Росіяни не готові активно виступати за президента і забезпечувати гарантію його подальшого існування на цій посаді, при цьому росіяни не готові втягуватися в будь-які акції, спрямовані проти президента. . Джерело турбулентності – не народ, а окремі турбопатріоти та внутрішні еліти силового штибу: ніхто інший взагалі не має можливості брати участь у політичному житті Росії: це суспільство тотальної безпорадності, позбавлене ініціативності, самостійності, моделі розвитку , конструктів майбутнього і сподівання зміну ситуації.Як говорить джерело, ” горизонт планування російського суспільства обмежується місяцем – тобто. базисними витратами на проживання та харчування”.
Кремль побоювався, що ліквідація “Вагнера” може викликати турбулентність знизу, тому через інформаційні відомства вкидав свідомо неправдиві версії того, що відбувається (включаючи коробку з вином, неакуратне використання зброї на борту літака, вибух унітазу). Ціль – переформатувати дискусію, перевівши її з площини обговорення події в площину обговорення несуттєвих деталей цієї події. Відомства прозвітували про високу ефективність такої тактики, оскільки вся преса (включаючи “опозиційну”) займалася тим, що з’ясовувала, яким чином упав літак. Однак така висока ефективність інформаційної гри була не потрібна: соціальної хвилі не виникло: “росіяни звикли, що постійно когось вбивають, тому з кожним новим кейсом відгук публіки стає все менш яскравим: не буде сплеску ні у разі таємничої смерті Гіркіна, ні в у разі таємничої смерті Навального, ні в разі таємничої смерті будь-кого: все приймуть аморфно – ніякого ескалаційного зростання відчуття несправедливості не виникне».
“Ігри з місцем похорону Пригожина” також були безглуздими, тому що “роздмухати з події полум’я не був здатний ніхто”.
Висновок: росіяни не будуть захищати владу за жодних обставин, але вони не готові до протестів і її не скидатимуть.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».