Дослідники виявили золоте намисто із затонулого корабля “Титанік”, яке не бачили з 1912 року: воно виготовлене із зуба мегалодона. Його виявила британська компанія Magellan, відома завдяки детальному скануванню уламків цього судна.
Команда дослідників зробила гостроцікаве відкриття, пов’язане з нещасливим “Титаніком”, відомим океанським лайнером, який затонув у 1912 році. Серед залишків корабельної аварії біля північноамериканського узбережжя вони натрапили на золоте намисто, яке залишалося непоміченим понад століття. Сповнені рішучості віднайти родину першого власника намиста, дослідники використовують можливості штучного інтелекту (ШІ)., пише IFLScience.
Нещодавній прорив став можливим завдяки зусиллям компанії Magellan, яка займається глибоководним картографуванням і базується у Великій Британії. Нещодавно компанія представила колекцію цифрових знімків, що демонструють безпрецедентний рівень деталізації уламків “Титаніка”.
Згодом “Магеллан” повідомив, що їхні зображення з дивовижно високою роздільною здатністю відкрили золоте намисто із зуба мегалодона — величезного вимерлого виду акул. Шанувальники фільму “Титанік” 1997 року можуть провести паралелі між цією дивовижною знахідкою та вигаданою історією про легендарне намисто “Серце океану”.
Цілком можливо, що ця новознайдена прикраса могла бути символом ніжності, яким обмінювалися закохані, чиї долі зійшлися на протилежних сторонах.
Річард Паркінсон, генеральний директор компанії Magellan, висловив свій трепет і захоплення знахідкою, назвавши її “дивовижною, красивою і такою, що захоплює дух”. Паркінсон пояснив, що “Титанік” складається з двох частин, а між носом і кормою знаходиться величезне поле уламків, що охоплює площу в три квадратні милі. Завдяки ретельному картографуванню команда успішно визначила ці складні особливості.
Цей амбітний проєкт зібрав величезну кількість даних, загальним обсягом 16 терабайтів, які ретельно задокументували місце катастрофи. Комплексний набір даних складався з понад 715 000 зображень та обширних відеоматеріалів у форматі 4k.
Досягнення цієї мети вимагало подорожі до місця катастрофи, розташованого приблизно за 700 кілометрів від східного узбережжя Канади, та використання дистанційно керованих підводних апаратів для зйомки детальних зображень морського дна. Ці роботи проводилися на приголомшливій глибині приблизно 3800 метрів під поверхнею води.
“Титанік” — славетний океанський лайнер, який сумнозвісно загинув 15 квітня 1912 року після зіткнення з айсбергом під час своєї першої подорожі з Саутгемптона, Англія, до Нью-Йорка. Трагедія забрала життя щонайменше 1 500 пасажирів, а рештки судна осіли на морському дні, приблизно на глибині 4 000 метрів нижче рівня моря, приблизно за 740 кілометрів від Ньюфаундленду, Канада.
Місце останнього спочинку “Титаніка” залишалося невловимим до вересня 1985 року — через 73 роки після його трагічної загибелі — коли його врешті-решт знайшли.
Згідно з чинними правилами охорони затонулого корабля та прилеглих територій, громадськості суворо заборонено вилучати будь-які артефакти з цього місця. Попри це обмеження, команда Magellan палко прагне возз’єднати знайдене намисто з його законною родиною. Використовуючи можливості штучного інтелекту, вони прагнуть знайти і зв’язатися з родичами 2200 пасажирів, які перебували на борту корабля під час його фатальної подорожі.
Їхнє завдання — встановити особу, яка колись носила намисто, ретельно вивчаючи відеозаписи пасажирів, що сідають на корабель, використовуючи технологію розпізнавання облич, щоб виявити наявність прикраси і, зрештою, визначити її власника.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».