Кремль використовує нову угоду про всебічне стратегічне партнерство з Північною Кореєю, щоб відтягнути необхідність проведення нових етапів мобілізації в Росії на якомога триваліший час. Про це пишуть аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті.
В Інституті повідомили, що не можуть підтвердити інформацію про формування батальйону з 3 тис. північнокорейських громадян для участі у військових операціях РФ у Курській області, а також про дезертирство групи північнокорейських солдатів.
У звіті, однак, нагадали, що 14 жовтня російський диктатор Володимир Путін направив до Держдуми текст договору про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та Північною Кореєю, підписаний обома країнами в червні 2024 року.
Зазначається, що речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі для ТАСС наголосив, що договір між Росією та Північною Кореєю чітко визначає питання «взаємного співробітництва в галузі оборони та безпеки».
«Кремль, ймовірно, використовує положення угоди про «взаємну оборону», щоб надати юридичне обґрунтування розгортанню північнокорейських солдатів у зоні бойових дій в Росії у відповідь на вторгнення ЗСУ в Курську область. Нещодавно з’явилися повідомлення про те, що невеликий контингент північнокорейських військовослужбовців діяв поблизу окупованого Донецька», – йдеться у звіті.
Як зазначають в ISW, окрім юридичних підстав, угода про взаємну оборону з КНДР свідчить про те, що Путін і далі намагається знайти альтернативні шляхи для зміцнення Збройних сил, щоб уникнути оголошення часткової або загальної мобілізації.
Аналітики нагадують, що російський лідер продовжує покладатися на криптомобілізацію та створення нових добровольчих підрозділів, щоб уникнути негативних суспільних наслідків від проведення масштабної мобілізації.
В ISW також вважають, що проблема стала особливо гострою після вторгнення України в Курську область у серпні 2024 року, коли російська армія зіткнулася з новими потребами в особовому складі для захисту цього нового фронту всередині країни.
Реакція Путіна на ці події, зазначають у звіті, відповідає його загальній стратегії ведення війни. Він продовжує уникати широкої мобілізації та замість цього робить акцент на формуванні нових підрозділів територіальної оборони, передислокації наявних військових з України та використанні призовників.
«Використання північнокорейського персоналу відповідно до пункту про взаємну оборону в російсько-північнокорейському договорі є частиною тих самих ширших зусиль. Путін, схоже, більш охоче приймає північнокорейський персонал до російську армію і вдається до інших зусиль з формування нерегулярних сил, ніж закликає до ширшої мобілізації, щоб реально вирішити бойову ситуацію на театрі військових дій», – йдеться у звіті Інституту вивчення війни.
Нагадаємо, диктатор Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє голові російського Слідчого комітету Олександру Бастрикіну залишатися на своїй посаді, незважаючи на досягнення пенсійного віку.
Нагадаємо, у 2024 році осінній призов до російської армії традиційно триватиме з 1 жовтня до 31 грудня, але правила отримання повісток дещо зміняться: згідно з постановою російського уряду, запрацює спеціальний електронний реєстр.
До слова, кандидат у президенти Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що російський диктатор Володимир Путін давно хотів напасти на Україну, однак цього не сталося раніше нібито через позицію саме Трампа.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».