Знову і знову в мережі з’являються повідомлення про появу “риби Судного дня” – веслоноса, що мешкає на великих глибинах. Цю дивовижну рибу, незважаючи на свою нешкідливість для людини, і сьогодні вважають провісником великих стихійних лих, наприклад, землетрусів і цунамі. Але чи є наукове підґрунтя для таких побоювань?
Найдовша у світі кісткова риба – найдовша з яких, за оцінками, досягає 15 метрів завдовжки – є предметом безлічі легенд і, як вважають, частково відповідальна за стародавні легенди про морських зміїв, пише IFLScience. Ця риба зазвичай живе на глибині близько 200 метрів, хоча її знаходили на глибині 1000 метрів, що робить її рідкісною для перетину з людьми і тільки додає їй таємничості та інтриги.
Японські міфи називають цю істоту “ryugu no tsukai”, або “посланцем з палацу морського дракона-бога”, і вважається, що ці риби піднімаються на поверхню, щоб попередити людей про наближення землетрусів та цунамі. У 2010-х роках, після кількох смертоносних землетрусів і цунамі, цей старий міф знову поширився.
Віра в те, що тварини поводяться по-іншому перед землетрусами або знають, що наближаються землетруси, бере свій початок щонайменше в 373 р. до н.е., коли грецький історик Фукідід писав, що собаки, щури, змії та ласки залишили Геліку за кілька днів до смертоносного землетрусу, який вразив місто. Інші історичні історії стверджують, що тварини також поводилися дивно перед землетрусами.
“За кілька хвилин до того, як вони були відчутні, воли й корови почали ревіти, вівці й кози бекались і, безладно кидаючись одна на одну, намагалися зламати плетені тини загонів; собаки страшенно вили, гуси й кури були стривожені та створювали багато шуму; коні, які були прив’язані в стійлах, були сильно збуджені, підхоплювалися і намагалися порвати недоуздки, якими вони були прив’язані до ясел; ті, що їхали дорогами, раптово зупинялися і дуже дивно фиркали”, – йдеться в одному зі звітів про землетрус у Неаполі 1805 року.
Згідно зі звітом, кішки злякалися і спробували сховатися, або їхня шерсть стала дибки. Кролики і кроти покинули свої нори, а птахи, немов злякавшись, піднялися з місць, на які вони сіли. Риба покинула морське дно і наблизилася до берегів, де в деяких місцях її було виловлено велику кількість. Далі в оповіданні йдеться про те, що мурахи та рептилії покинули свої домівки, а сарана літала вулицями.
“Деякі собаки за кілька хвилин до першого поштовху розбудили своїх сплячих господарів, гавкаючи і смикаючи їх, наче хотіли попередити про небезпеку, що насувається, і таким чином кільком людям вдалося врятуватися”, – продовжується в повідомленні.
Проте проблема подібних історій у тому, що вони всього лише історії і засновані на тому, що люди заднім числом помічають дивну поведінку тварин уже після того, як стався землетрус. Хоч і рідко, але зустрічі з ремнерибой трапляються. Іноді вони трапляються, коли немає землетрусів, а іноді їх знаходять незадовго до них.
Вчені проаналізували записи про спостереження веслоноса та землетруси за один і той самий період часу. Дослідження показало, що з 336 спостережень риб і 221 землетрусу за той самий період часу тільки одне спостереження можна було пов’язати. Це свідчить про те, що зв’язок між появою цієї риби та природними катаклізмами малоймовірний.
“У результаті, навряд чи можна підтвердити зв’язок між цими двома явищами”, – писали дослідники.
Хоча легенди та міфи про “рибу Судного дня” продовжують жити, наукові дані не підтверджують їхньої правдивості. Поява веслоноса біля берегів, швидше за все, пов’язана з природними факторами, такими як зміни течій або температури води, а не з майбутніми катаклізмами. Однак, це не применшує значення веслоноса як унікального та загадкового мешканця океанських глибин, який заслуговує на нашу увагу та дослідження.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».