Уряд Польщі змінює підхід до українських біженців і готує нові правила для проживання в країні.
Це з’ясувало видання Interia.
Днями до переліку законодавчих робіт уряду внесли проєкт закону про поетапне згортання рішень, передбачених спецзаконом про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом.
Як повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі Кароліна Ґалецька, документ передбачає, що після 4 березня 2026 року всі українці в Польщі будуть трактуватися так само, як інші іноземці.
«Проєкт підготувало Міністерство внутрішніх справ і адміністрації, а відповідальним за розробку нових рішень є заступник міністра Чеслав Мрочек. З одного боку, документ є наслідком рекомендацій Європейської комісії, а з іншого — реакцією на гучне вето президента Кароля Навроцького», — пишуть редактори видання.
Йдеться про припинення дії спецзакону, ухваленого 12 березня 2022 року, незабаром після початку повномасштабної війни в Україні. Тоді закон запровадив надзвичайні правові та організаційні механізми, які дозволили швидко реєструвати українців, підтверджувати легальність їхнього перебування, забезпечувати доступ до базових державних послуг і зменшувати фінансове навантаження на біженців.
У МВС Польщі пояснюють, що мета нового закону — уніфікувати систему підтримки для всіх осіб під тимчасовим захистом, адаптувати норми до нового етапу міграційної ситуації та перейти від надзвичайних рішень до системних.
«Через майже чотири роки ситуація українських біженців у Польщі стабілізувалася, а державні органи й органи місцевого самоврядування навчилися працювати з іноземцями в межах стандартних процедур», — йдеться у повідомленні.
Після 4 березня 2026 року — загальні правила
Остаточний вигляд проєкту ще не визначений, адже попереду міжвідомчі погодження. Втім, мотивацію авторів документа вже відомо.
За словами Кароліни Ґалецької, відповідно до рекомендацій Єврокомісії щодо виходу з режиму тимчасового захисту для воєнних біженців з України, законопроєкт передбачає відмову від подовження чинних спеціальних правил після 4 березня 2026 року.
У міністерстві наголошують, що більшість українських біженців уже працевлаштувалися, їхні діти навчаються в польських школах і інтегрувалися з однолітками. Тому подальше збереження спеціальних норм може створювати ризик нерівного ставлення до інших іноземців.
Проєкт закону передбачає скасування положень спецзакону, які створюють окрему систему виключно для громадян України, поетапне згортання чинних рішень і запровадження перехідних норм для плавного переходу до нового правового стану. Це стосується, зокрема, виплат сімейних допомог, діяльності Фонду допомоги, умов ведення бізнесу, прав студентів, продовження терміну дії віз та інших документів, а також низки прав дітей, які навчаються в польських освітніх закладах.
Медицина, освіта та 800+
Найбільше дискусій у публічному просторі викликають питання доступу українців до системи охорони здоров’я, соціальних виплат і освіти. Як пояснили в МВС, українці й надалі зможуть отримувати невідкладну медичну допомогу, однак для користування іншими медичними послугами їм потрібно буде працювати та сплачувати внески. Аналогічні умови планують застосовувати й до програми 800+ — батьки мають бути офіційно працевлаштованими, щоб отримувати виплати.
У підсумку проєкт закону передбачає відмову від продовження тимчасового захисту для українців на чинних умовах і врегулювання їхнього статусу за загальними правилами, як для всіх іноземців. Водночас до 4 березня 2027 року Польща гарантує дотримання норм щодо легальності перебування воєнних біженців у межах тимчасового захисту або інших законних форм проживання.
Чинними правила допомоги громадянам України залишаються до 4 березня 2026 року.
Джерела додають, що в МВС Польщі сподіваються на ухвалення нового законопроєкту ще 2025 року.
Нагадаємо, раніше вже йшлося, що Польща разом з кількома державами Євросоюзу отримала виняток у загальноєвропейській програмі розселення мігрантів. Брюссель дозволив Варшаві тимчасово не брати участі у новій системі солідарності щодо мігрантів.
Також у Євросоюзі врахували штучно створену Мінськом на польському кордоні міграційну кризу. За погодженими раніше правилами, країни ЄС мали б або розміщувати частину мігрантів, або сплачувати внесок у 20 тис. євро за кожну відмову.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».