Після початку повномасштабної війни мільйони українців опинилися за кордоном, шукаючи безпеки. Більшість із них залишилася в Європі, зокрема, у Німеччині, яка прийняла понад 1,2 мільйона наших громадян. Виплати для біженців стали для багатьох основним джерелом доходу, але чи залишаться вони стабільними?
Наразі у ФРН діють дві програми соціальної підтримки: Bürgergeld (для працездатних) та Sozialhilfe (для пенсіонерів і непрацюючих). Українські біженці отримують виплати саме за першою програмою.
Розмір допомоги залежить від віку та сімейного статусу:
• Дорослі самотні біженці – 563 євро.
• Подружжя – по 506 євро кожному.
• Діти 14-17 років – 471 євро.
• Діти 6-14 років – 390 євро.
• Діти до 5 років – 357 євро.
Таким чином, родина з двома дітьми може розраховувати на понад 1700 євро щомісяця.
Хоча німецька соціальна система підтримує українців, вона висуває жорсткі вимоги до тих, хто отримує допомогу. Центр зайнятості може зменшити виплати за порушення:
• Перше порушення – мінус 10% на місяць.
• Друге – мінус 20% на два місяці.
• Третє – мінус 30% на три місяці.
Причини для штрафів – відмова від роботи, пропуск співбесід у центрі зайнятості або порушення інших умов програми підтримки.
Попри це, витрати на житло та комунальні послуги держава продовжує покривати.
Німеччина планує розширювати програми інтеграції для українців. Уже незабаром у Берліні відкриють перший “Центр єднання” (Unity Hub), де можна буде пройти мовні курси, отримати консультації та навіть допомогу в поверненні додому.
Однак, чи залишаться виплати такими ж щедрими – питання відкрите. З огляду на зростання кількості українських біженців та економічний тиск на бюджет Німеччини, не виключено, що правила отримання допомоги можуть стати жорсткішими. Тож тим, хто планує залишатися у ФРН надовго, варто подумати про інтеграцію та працевлаштування.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».