Німеччина мала намір допомогти Росії створити вісім сучасних військових тренувальних центрів — до того, як Москва вторглася до Криму у 2014 році. Про це йдеться у книзі “Провал – розслідування історії політики Німеччини щодо Росії”, пише The Telegraph.
План, узгоджений за часів канцлерства Ангели Меркель, оцінювався у 1 мільярд євро. Згідно з ним, Бундесвер мав навчати російських військових на базі німецького досвіду. Для цього у Росії планували збудувати вісім бойових полігонів із найсучаснішим обладнанням — лазерними гарматами, системами моделювання боїв, лекційними залами та електронними сенсорами, за зразком німецького центру під Магдебургом.
Проєкт курував оборонний гігант Rheinmetall, який постачав би обладнання. Як пишуть автори книги, німецький уряд “вітально поставився до бажання Росії до співпраці”, попри дедалі агресивнішу поведінку Кремля.
“Німецька політична директива полягала в тому, щоб вітати бажання Росії до співпраці та – наскільки можливо – реалізувати його”, – заявив генерал у відставці Йозеф Нібекер, який тоді був військовим радником Герхарда Шредера.
У 2011 році тодішній міністр оборони Німеччини Томас де Мезьєр навіть відкрито заявив у Москві:
“Ми зацікавлені в сучасній, добре керованій російській армії з точки зору політики безпеки”.
Проєкт згорнули лише після Криму
Плани фактично зупинили лише після анексії Криму у 2014 році, коли стало зрозуміло, що Москва не прагне партнерства, а готується до нових вторгнень.
Сам де Мезьєр згодом визнав, що мав “глибокі застереження”, але зазнавав “великого тиску” з боку політиків, військових і промисловців.
Журналісти зазначають, що ці викриття ставлять під сумнів публічні заяви Меркель про те, що саме Східна Європа “не захотіла діалогу з Путіним”.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».