У четвер, 13 червня, Сейм Литви схвалив пакет законів про реформу призову на військову службу. Про це повідомляє Delfi.
За законопроєкт проголосували 85 депутатів, 3 були проти, 14 утрималися. Згідно з поправками, юнаки повинні будуть проходити військову службу відразу після школи, а також медичне обстеження – з 17 років.
Підлітки проходитимуть обстеження вже 2025 року, а 2026 року, коли реформа призову набуде чинності, їх уже можуть внести до списків призовників. Про те, що їх призвуть в армію, їм повідомлять у 17 років під час проходження медогляду. Після отримання повістки вони не зможуть вступити до вищих навчальних закладів, доки не пройдуть військову службу.
Юнаки, яких не призвуть до армії через проблеми зі здоров’ям, зможуть вступити до вищих навчальних закладів.
«Уроки України наочно показують нам, що вся країна повинна боротися з набагато більшим противником, інакше встояти неможливо. Я радий, що на розгляд Сейму винесено дійсно збалансовану реформу», – заявив на засіданні депутат-консерватор Паулюс Саударгас.
Однак не всі парламентарії поділяють цю думку, зокрема представник фракції «селян» Валюс Ажуолас заявив, що це може нашкодити обороні, адже «у нас немає ні коштів, ні можливостей для цього».
Нагадаємо, Латвія відновлює призов до армії для чоловіків від 18 до 27 років, щоб утримати росію від вторгнення до Європи. Міноборони Латвії планує відмовитись від виключно контрактної армії на яку перейшли у 2007 році після вступу у НАТО. Зазначається, що Латвія пішла на такий крок, щоби посилити свою оборонну готовність, збільшити розірви та поповнити арсенал зброї на тлі російської агресії.
До слова, Міністр оборони Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби у Німеччині. Як повідомляє Der Spiegel, він доручив «до 1 квітня подати варіанти моделі німецької військової служби, яка внесе масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість».
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».