Погіршення відносин між європейськими країнами та США на тлі світової торговельної війни, розв’язаної американським президентом Дональдом Трампом, змушує Європейський Союз шукати нові шляхи партнерства й методи захисту власних економічних та політичних інтересів.
Покращення відносин із Китаєм для тиску на США може стати одним із таких методів, для чого лідери ЄС вже планують поїздку до КНР для участі у черговому, 50-му саміті ЄС – Китай, про що повідомляє гонконзьке видання South China Morning Post.
За попередньою інформацією, до візиту на 50-й саміт ЄС – Китай у Пекіні, що може відбутися в кінці липня цього року, готуються президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніу Кошта. Там планується зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном. Зважаючи на небажання самого Сі вирушати до Брюсселя, європейські лідери погодилися з тим, що вони самі мають відвідати столицю КНР для особистої зустрічі з китайським лідером.
Як повідомляють джерела South China Morning Post, у керівництві ЄС пояснили, що таке рішення було схвалене після безрезультатних спроб переконати китайську сторону, що черговий саміт має відбутися у Брюсселі. Відповідно плани лідерів Європейського Союзу вдруге поспіль вирушити на саміт до Китаю вказують на серйозність намірів європейців активізувати взаємодію із Пекіном на тлі фактичного занепаду відносин блоку зі Сполученими Штатами. Крім того, що точну дату візиту ще не визначено, також невідомо, чи погодиться Сі зустрітися з європейськими лідерами, оскільки китайська сторона наполягає, що вони мають зустрічатися з прем’єром Державної ради Лі Цяном, чий статус більше відповідає статусу європейських гостей.
Як відомо, минулого тижня Урсула фон дер Ляєн вже мала телефонну розмову з прем’єр-міністром Китаю Лі Цяном, а після цього голова торговельного відомства ЄС Марош Шефчович поспілкувався з міністром комерції Китаю Ван Веньтао. Зокрема, у результаті контактів було досягнуто домовленості “негайно почати переговори про цінові зобов’язання на електромобілі, а також обговорити інвестиційне співробітництво між КНР та ЄС в області автомобільної промисловості”.
Крім того, європейська та китайська сторони погодились стежити за наслідками для торгівлі, викликаними масштабними тарифними війнами американського президента Трампа. Фактично, можна констатувати, що в умовах серйозного економічного тиску з боку США, Брюссель має виправляти погіршення відносин із Китаєм, які останніми роками опустилися до нового мінімуму через зв’язки Пекіна із Кремлем та мовчазної підтримки російського вторгнення в Україну.
У світлі цього, в опублікованому Єврокомісією звіті про розмову з Лі Цяном не згадуються деякі традиційні претензії Європи до Китаю, зокрема – порушення прав людини, свобода слова, релігійні та етнічні утиски тощо.
Також слід відзначити, що лідери окремих ключових країн Європи вже активізували власні контакти з Китаєм на тлі торговельної війни Трампа.
Так, 11 квітня прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес прибув із візитом до Китаю, під час якого він планував позиціювати Іспанію як співрозмовника між Китаєм і Євросоюзом і залучити китайські інвестиції. Зокрема, після зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном іспанський прем’єр заявив, що виступає за більш збалансовані відносини між Європейським Союзом і Китаєм, що ґрунтуються на переговорах із врегулювання розбіжностей і співпраці в галузях, які становлять спільний інтерес.
Крім того, офіційний візит до Китаю планує і президент Франції Еммануель Макрон. Тим часом голова КНР Сі Цзіньпін закликав Європейський Союз об’єднати зусилля з Пекіном, щоб протистояти “односторонньому залякуванню”, маючи на увазі масштабні тарифи, запроваджені президентом США Дональдом Трампом.
Таким чином, активізація протистояння США та Китаю, ініційована адміністрацією Дональда Трампа, призводить до повільного дрейфу Європи до покращення економічних та дипломатичних зв’язків із КНР. Однак європейські лідери у відносинах із Китаєм знову вперто ігнорують українську тематику, адже на противагу Білому дому ЄС та Пекін навіть не намагаються запропонувати власні мирні ініціативи для закінчення війни в Україні.
Отже, саміт ЄС – Китай може стати ефективною платформою для мирного плану, альтернативного американському. Саме цього, а не порожніх розмов про “підтримку до кінця” потребує від Європи Україна, адже змусити Російську Федерацію до миру можна лише колективно.
Якщо Європа почне лобіювати через Пекін не тільки власні економічні інтереси, а й необхідність припинення вогню в Україні, то можна сподіватись на позитивний результат. Для цього Європа має докласти усіх зусиль, аби зацікавити Китай у якнайшвидшому впливі й тиску на Росію для припинення злочинної війни проти України.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».