Є три сценарії завершення війни – оптимістичний, песимістичний та реальний, каже політолог, військовий Кирило Сазонов. За його словами, від партнерів України та цін на нафту залежатиме, який із цих сценаріїв буде втілений у життя.
Суть оптимістичного сценарію полягає в тому, що після фактичної відмови Кремля від переговорів на умовах США Білий Дім іде за логічним сценарієм, який багато політиків уже озвучили. Для нормального переговорного процесу Україна має бути сильною та озброєною до зубів.
“Кінець весни чи літа – картина на фронті змінюється на нашу користь, замість повзучого просування окупантів бачимо успішні рейди та контрудари ЗСУ. Платити за війну Кремлю все складніше, криза в економіці та бюджеті, дефіцит снарядів і ракет дедалі відчутніший, прильоти українських ракет по цілям дедалі частіше болючіші. Під тиском цих факторів Росія просить миру та погоджується на умови України та Заходу”, — каже Сазонов.
При цьому, за його словами, песимістичний сценарій схожий на оптимістичний, але набагато сильніше розтягнутий у часі. Зброя надходить не так швидко і не в таких великих обсягах, як треба. У той же час Китай і КНДР, не зважаючи на ціну, продовжують підтримувати Росію на плаву грошима і зброєю.
“У Китаї і без того все не надто добре в економіці, але Пекін йде на принцип заради великих переговорів із США. Зрештою, Вашингтон і Пекін сідають за стіл переговорів і знаходять спільний знаменник. У цій ситуації Росія більше не потрібна і її просто кидають на поживу. Україна стає серйозним гравцем регіональної ліги та форпостом Сполучених Штатів. Фініш – кінець 2025 року, початок 2026 року”, — вважає Сазонов.
Водночас, на його думку, реалістичний сценарій – мікс із цих двох варіантів. Його суть полягає в дотисканні Росії, що взяла на себе занадто багато, без поспіху в контексті великих торгів між США і Китаєм.
“Ну немає у Москви іншого сценарію, окрім як стати розмінною монетою у цій торгівлі. Присутність “бензоколонки” як рівного партнера за столом переговорів навіть на плоский жарт не тягне. У такому разі фініш ближчий до кінця 2025 року”, — додав Сазонов.
Він каже, що дії України при розвитку будь-якого сюжету однакові — працювати в активній обороні, маючи на увазі готовність до рейдів та контрнаступу у відповідний момент.
“Усі козирі на переговорах та території ми здобудемо здебільшого саме на полі бою. Курщина залишається важливим чинником бойових дій. Донецька область – місце головного протистояння. Тил, економіка – усі не впадають у відчай, не вірять у “два-три місяці”, а працюють у режимі марафону на остаточний результат”, — підсумував військовий.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».