Казахстан може розвалити ОПЕК+ вже 2025 року.
Bloomberg розібрав, як Казахстан може зламати план ОПЕК+ тримати ціни на нафту.
У 2025 році нафтовий картель ОПЕК+ зіткнеться не лише з глобальними викликами, такими як слабкий попит на нафту чи повернення Дональда Трампа до Білого дому з його гаслом «бурі, крихта, бурі». Цього разу проблема прийде зсередини: Казахстан, один із давніх членів ОПЕК+, готовий розпочати боротьбу за свої інтереси.
Чому саме Казахстан? Казахстан приєднався до ОПЕК+ у 2016 році і з того часу неодноразово демонстрував, що дотримання квот – не його найсильніша сторона. У 2025 році ситуація може загостритися до краю. Все через завершення масштабного проекту на Тенгізському родовищі, яке розроблялося майже десятиліття.
Цей проект коштував країні $45 млрд і має збільшити видобуток нафти на 260 тис. барелів на день, що становить чверть всього очікуваного глобального приросту попиту наступного року. Уряд Казахстану давно розраховував, що до запуску нових потужностей ОПЕК+ перегляне квоти, але виявилося не так просто.
Чому ОПЕК+ тягне час? На тлі падіння цін на нафту до 75 доларів за барель картель вирішив відкласти заплановане підвищення квот. Щомісячне збільшення, яке мало розпочатися у вересні 2024 року, переносили вже кілька разів. А тепер є висока ймовірність, що навіть у 2025 році Казахстан не отримає бажаних послаблень.
ОПЕК+ добре розуміє, що дозвіл Казахстану на збільшення видобутку може призвести до лавиноподібного ефекту: інші члени картелю теж захочуть змінити свої квоти. Наприклад, схожі конфлікти вже виникали з ОАЕ у 2021 році та Анголою у 2023 році, коли остання зрештою вийшла з групи.
Що робитиме Казахстан? Казахстан постає перед непростим вибором. Для виконання зобов’язань перед ОПЕК+ країна може скоротити видобуток на інших родовищах, які мають більш високу собівартість. Наприклад, державна компанія “КазМунайГаз” вже знижувала видобуток на менш прибуткових родовищах, щоб зберегти баланс. Однак це рішення не вигідне для країни, яка вкладала величезні кошти у модернізацію нафтового сектору.
Інший варіант – піти шляхом порушення квот. Казахстан уже вдавався до цього раніше, що викликало напружені переговори з ОПЕК+ у серпні 2024 року. Ігнорування обмежень може спровокувати ще більше невдоволення картелю, але для Астани це може бути єдиним виходом.
Ситуація з Казахстаном може вплинути як на внутрішню динаміку ОПЕК+, а й у світовий ринок нафти. Якщо Казахстан і картель не досягнуть згоди, це створить додаткову невизначеність на ринку, який і так перебуває під тиском через геополітичні конфлікти та низькі ціни. Казахстан може наслідувати приклад Анголи, яка вийшла з картелю через суперечки за квотами.
Що далі? Для ОПЕК+ – це ще одна перевірка єдності, яка може мати довготривалі наслідки для організації. Адже кожна нова тріщина в структурі картелю лише посилює сумніви щодо його здатності зберігати контроль над світовим нафтовим ринком.
Ми тут вболіваємо за якнайшвидший крах ОПЕК+, ОПЕК і цього всього. І бажаємо всіх можливих успіхів і Казахстану, і Дональду Трампу, щоб нафти стало на ринку максимально багато.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».