Володимир Путін, ймовірно, прагне уникати мобілізації якомога довше, а тому Кремль використовує нещодавню угоду про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та КНДР, укладену у червні 2024 року, щоб залучити північнокорейських військових.
Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни.
Аналітики ISW звернули увагу на повідомлення українських ЗМІ, які з посиланням на джерела у військовій розвідці України повідомили, що російська 11 десантно-штурмова бригада формує окремий «батальйон» чисельністю до 3 тис. осіб, укомплектований громадянами Північної Кореї (хоча ця чисельність значно перевищує рівень батальйону, нагадують у ISW).
Згідно з цією інформацією [яку 15 жовтня підтвердили і джерела NV], такий «батальйон», ймовірно, буде залучено до поточних операцій Росії в Курській області. Також повідомлялося, що до 18 північнокорейських солдатів уже нібито залишили свої позиції у Брянській та Курській областях ще до того, як підрозділ був залучений до бойових дій. ISW зазначає, що не може незалежно підтвердити правдивість цих повідомлень, проте російські урядовці не заперечували їх.
Фахівці Інституту нагадують, що 14 жовтня Путін подав до ратифікації російською Держдумою текст угоди між Росією та КНДР «про всеосяжне стратегічне партнерство», яку обидві країни підписали у червні 2024 року. Представник Кремля Дмитро Пєсков підкреслив у коментарі кремлівському пропагандистському агентству ТАРС, що російсько-північнокорейська угода є «однозначною» в аспектах про «взаємну оборону та співробітництво у сфері безпеки».
Кремль, ймовірно, використовує це положення про «взаємну оборону» для юридичного обґрунтування відправлення північнокорейських солдатів до зони бойових дій, зокрема у відповідь на українське вторгнення до Курської області. У той же час, ISW нещодавно фіксував повідомлення про те, що невеликий контингент північнокорейського військового персоналу був задіяний також поблизу окупованого Донецька.
Однак у більш широкому сенсі готовність Кремля залучати військових із Північної Кореї у війні проти України наголошує на тому, що Путін продовжує покладатися на пошук альтернативних шляхів формування збройних сил замість того, щоб вдаватися до оголошення часткової або загальної мобілізації, переконані аналітики ISW. Раніше вони докладно повідомляли, що Путін продовжує покладатися на приховану мобілізацію та різні «добровольчі» формування, щоб уникнути внутрішніх наслідків проведення загальної мобілізації або нової хвилі часткової мобілізації.
Ця дилема стала особливо гострою для Путіна після вторгнення України в Курську область у серпні 2024 року, оскільки російським військовим довелося зважати на нові потреби в живій силі, викликані необхідністю захищати абсолютно новий фронт у самій Росії, констатують в ISW. У цьому сенсі реакція Путіна на Курську операцію України узгоджується з його підходом до набору живої сили в російське військо протягом усієї війни, адже він не бажає вдатися до більш широкої мобілізації, натомість зосереджуючись на створенні нових підрозділів «територіальної оборони», передислокації існуючих підрозділів. з поля бою в Україні на Курщину та на залученні російських терміновиків. Тому використання військових із Північної Кореї відповідно до угоди з КНДР є частиною цих зусиль, наголошують у ISW. Путін, схоже, більш готовий до того, щоб інтегрувати північнокорейських військових до російської армії та вдатися до інших нерегулярних методів формування сил, ніж провести широку мобілізацію для того, щоб відреагувати на ситуацію на полі бою.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».