Втрата домашнього улюбленця для багатьох дорівнює втраті члена родини. Саме в такому стані перебувала американка Ванесса Джонсон, коли у грудні 2024 року помер її 17-річний пес ши-тцу на ім’я Олівер. Два роки боротьби з агресивним раком, десятки візитів до ветеринарів і близько 60 тисяч доларів на лікування — усе це завершилося поразкою. Про це повідомляє видання Рeople.
Після смерті собаки жінка фактично “випала” з життя: перестала нормально працювати й була змушена переїхати до батьків. У спробі впоратися з болем вона натрапила на інформацію про клонування домашніх тварин. Тоді ця ідея здалася їй єдиним способом зберегти хоча б частинку Олівера.
Ванесса звернулася до біотехнологічної компанії Viagen і заплатила 50 тисяч доларів за процедуру. Фахівці взяли клітини померлого собаки, перенесли його ДНК в донорську яйцеклітину та імплантували ембріон сурогатній собаці. Попри те, що тіло Олівера заморозили вже після смерті, з третьої спроби ембріон виявився життєздатним.
У результаті народилося троє цуценят. Один із них — генетичний клон Олівера. Його назвали Оллі. Зовні він майже повністю повторював пса, якого жінка втратила, але дуже швидко прийшло усвідомлення, якого вона не чекала.
За словами Джонсон, клон не став “поверненням” улюбленця. Характер, поведінка, реакції — усе було іншим. Вона зізналася, що ухвалила рішення на піку емоцій і тепер розуміє: замість клонування мала дати собі час прожити горе.
Ця історія викликала хвилю дискусій у соцмережах. Користувачі дорікали жінці за витрачені гроші, які могли б піти на допомогу притулкам або безпритульним тваринам. Частково Джонсон із цим погодилася. Вона прямо сказала, що за інших обставин усиновила б дорослого собаку — так, як робила раніше.
Тепер жінка не хоче, аби клонування тварин стало масовою практикою. Вона планує допомагати літнім і безпритульним собакам та використовувати свою історію як застереження для тих, хто шукає “швидке рішення” після втрати улюбленця.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».