Біженці з України, яких прийняла Чехія, принесли до бюджету цієї країни 54 мільярди крон. Це близько 2 мільярдів євро. Така статистика за три роки повномасштабної війни.
Про це свідчать дані чеського Міністерства праці та соцполітики. Наразі в балансі гуманітарних виплат і надходження до бюджету від біженців перевищують останні.
Відомо, що загалом тимчасовий захист отримали 397 тис. українців, з них найбільше – в Празі – майже 103 тис. осіб.
Станом на кінець 2024 року гуманітарна підтримка надавалася близько 92 тис. українців (на 85 тис. менше, ніж торік) Найчисельніша вікова група серед них – діти до 18 років та пенсіонери, яких 70% від всіх отримувачів. У середньому на ці потреби Чехія виділяла 760 млн крон ($32 млн) на місяць, а у 2024-му сума виплат українцям сягнула 8 млрд крон ($336 млн).

Близько половини українців змогли працевлаштуватися у Чехії – майже 150 тис. трудових договорів. Втім, здебільшого вони працюють на низькокваліфікованих посадах у будівництві й виробництві. Але протягом трьох років вони внесли в бюджет 54 млрд крон (2 млрд євро).
У Мінпраці Чехії зауважили, що українські біженці заповнюють дефіцит робочої сили в секторах, де тривалий час не вистачало працівників. Вони, зокрема, приносять значні податкові надходження та сприяють економіці країни. Тож інтеграція відбувається без витіснення чеських громадян із ринку праці.
“Унікальний аналіз Міністерства праці та соціальних справ показує, що головним чином через значне залучення біженців до внутрішнього ринку праці загальний баланс доходів і витрат чіткий: люди з тимчасовим захистом приносять більше нашій системі в довгостроковій перспективі, ніж вони отримують від неї”, – наголосив міністр праці Чехії Маріан Юречка.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».

