Досягнення Росії на фронті в Україні змушують Білий дім переглянути деякі так звані червоні лінії.
Щоб протистояти наступу Росії в Україні, президент США Джо Байден розглядає два нові жорсткі контрзаходи, пише в авторській колонці The Washington Post оглядач Девід Ігнейшес .
Йдеться про те, щоб покарати Китай за постачання ключових технологій Москві та зняти обмеження на використання Україною американської зброї малої дальності для атак на територію Росії.
«Ці кроки будуть значною ескалацією ретельно вивіреної політики Байдена щодо підтримки України, яка прагне уникнути прямої конфронтації з Путіним або його ключовим союзником – Сі Цзіньпіном. Той факт, що такі кроки зараз розглядаються, показує стурбованість адміністрації, що зростає, вразливістю України на полі бою», – зазначив автор.
Вказується, що особливо делікатною є загроза нових санкцій проти Китаю, оскільки вона виникає в той час, коли обидві країни намагаються стабілізувати свої відносини.
«Але офіційні особи США стурбовані тим, що Пекін, хоча формально і дотримується своєї обіцянки не постачати зброю Москві, став найбільшим помічником російського оборонного сектора та його повномасштабного вторгнення в Україну», – додав оглядач.
Наголошується, що Китай є найбільшим постачальником до Росії 50 «високопріоритетних» товарів подвійного призначення, а також постачає близько 70% російського імпорту верстатів та 90% імпортованої мікроелектроніки. Крім того, КНР надає Росії супутникові технології, які можуть мати вирішальне значення для зв’язку та націлювання при ударах по Україні.
Оглядач додає, що не менш сильно офіційні особи США стурбовані тим, що Росія зосереджує війська та техніку на кордоні для нападу на Харків та інші міста на сході України:
«Американська артилерія та ракети малої дальності могли б вразити ці цілі, не загрожуючи глибокими ударами по Росії. Але зараз Сполучені Штати обмежують їх застосування всередині України, тому вони не можуть завдати удару по великим російським центрам матеріально-технічного постачання та збору військ прямо за кордоном. Але ситуація може змінитися, оскільки інші країни НАТО чинять тиск на Байдена, щоб той послабив контроль».
Автор припускає, що, можливо, ми наближаємося до ще одного переломного моменту в Україні:
«У той час як Китай все більше схиляється до партнерства з новою Росією, що домінує, Байден роздумує, чи варто поглиблювати свій союз з Києвом. Це спричинить нові ризики, але це мало б сенс, якби це могло підтримати хитку Україну і відновити баланс за столом переговорів, за яким зрештою має бути залагоджена ця війна».