Щороку в листопаді американці збираються за столом, щоб відсвяткувати День подяки – цьогоріч його святкують 28 листопада. Це свято знане в усьому світі завдяки масовій поп-культурі, зокрема старанням Голівуду. Та багато хто думає, що це свято символізує вдячність рідним і близьким, оскільки саме з ними заведено проводити час за святковим столом цього дня. Проте це не так.
День подяки започаткували в пам’ять про партнерство XVII століття між новоприбулими англійськими колоністами та корінним народом Вампаноаг, повідомляє LiveScience. Отже, що насправді сталося на перший День подяки в 1621 році.
Історія досить похмура
Історія не стосуються сімейних свят, каже історик, який спеціалізується на історії ранньої Америки та корінних американців в Університеті Джорджа Вашингтона Девід Дж. Сільверман. Він додає, що історична актуальність свята була визначена заднім числом через сотні років.
У 1620 році близько 100 релігійних пілігримів вирушили з Англії у Новий Світ і висадилися в сучасному південно-східному Массачусетсі, регіоні, населеному індіанськими племенами вампаноаг. Спочатку вони планували оселитися в північній частині вже існуючої колонії Вірджинія, але погана погода змусила їх шукати притулку в Кейп-Коді, де вони потім вирішили залишитися. Паломники згодом заснували колонію Плімут і уклали союз із вампаноагами.
Міф про День подяки, з яким виховуються багато американців, змушує повірити, що англійцям пощастило натрапити на дружніх індіанців, каже історик. Він пояснив, що насправді вампаноаги були готові сформувати військовий союз. Річ у тім, що хвороба сильно винищила їхнє населення та зробила їх уразливими для ворожих племен, таких як народ Наррагансетт. Хоча вчені не знають, що це за хвороба, відомо, що збудник прибув у попередній європейській експедиції.
На той момент вампаноаги контактували з європейцями вже більше століття, включаючи експедиції італійця Джованні да Верраццано в 1524 році, англійця Бартоломе Госнольда в 1602 році, англійця Мартіна Прінга в 1603 році та француза Самуеля де Шамплена в 1605 році. Ці зустрічі переростали в насильство і навіть викрадення з обох сторін.
З усім тим, вампаноаги цього разу все ж вирішили укласти альянс з паломниками через військову техніку колоністів: металеву зброю та гармати. Англійці також отримали велику користь від союзу. Вампаноаги захищали їх від інших корінних племен і навчили ловити рибу, вирощувати культури та збирати молюсків. Восени 1621 року англійці вирішили відсвяткувати свій перший урожай.
Індичка була дика
Святкування колоністів включало стрілянину з рушниць у повітря, що вампаноаги сприйняли як заклик про допомогу. Верховний вождь вампаноагів кинувся до колонії з 90 воїнами, щоб виявити, що англійці бенкетують, а не б’ються, тому бійці приєдналися до них.
“Вони їли кукурудзу, рибу, оленів і місцеву птицю, серед яких, ймовірно, була і дика індичка. Вампаноаги, ймовірно, також привезли кукурудзу та м’ясо”, – розповів історик.
Але більшість страв, які вони їли на День подяки, відрізнялися від тих, якими заведено насолоджуватися сьогодні. Наприклад, ані англійці, ані вампаноаги не мали масла, борошна, цукру чи картоплі, остання ж була завезена в США тільки до 1719 року. Натомість на першому святі на столах була риба, молюски, вугри, лісові ягоди та зелень з садів колоністів.
Історик наполягає, що сиділи гості на підлозі, а їли руками, бо не мали столів, стільців і срібного посуду. Зрештою, свято 1621 року мало історичне значення для людей, які були задіяні, і не вважалося унікальною подією, оскільки й англійці, і корінні американці регулярно проводили церемонії та свята, щоб відсвяткувати врожай.
Започаткував свято Лінкольн
Насправді історики можуть покладатися лише на кілька текстових свідчень, щоб відновити події. Зокрема на згадки про бенкет губернатора колонії Вільяма Бредфорда і колоніста, на ім’я Едвард Вінслоу. Існують також археологічні й усні свідчення про фермерство та села в цілому в цю епоху.
Лише в 1863 році президент Авраам Лінкольн проголосив День подяки, започаткувавши свято, яке Сполучені Штати відзначають щорічно з тої пори в листопаді. При цьому дата свята змінювалася з роками.