Допомога Заходу Україні є досить нестабільною.
Періоди, коли її достатньо, змінюються на періоди снарядного голоду, коли українська армія змушена залишати позиції. Але критичний момент Захід знову активізується і ситуація вирівнюється.
Чи можна з огляду на таку поведінку союзників Києва робити висновки, що Захід хотів би зробити розпад Росії контрольованим і тому чітко дозує допомогу Україні? І коли може розпочатися розпад Російської Федерації? На ці питання в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA відповів російський публіцист, голова фонду “Стоп Інформ Терор” (США) Герман Обухов .
– Секретар РНБО (вже колишній) Олексій Данилов заявив: «Росія розпочинає процес абсолютної деколонізації. Це відбуватиметься прискореними темпами. Саме до цього потрібно готуватись Заходу». Чи бачите ви сьогодні деякі ознаки того, що національні околиці Росії замислюються про те, щоб піти з-під контролю Москви?
– Загалом, поступово все йде саме до цього. Щодо того, чи потрібно готуватися, гадаю, навіть президент Байден не знає, буде це чи ні, оскільки подібні процеси непередбачувані. Це як процес розпаду Радянського Союзу. Він також був несподіваним для ЦРУ, Америки та всього Заходу.
Тому коли і що станеться в Росії, напевно, відомо лише Богу. Але до цього все йдеться, оскільки це буде результатом поразки у війні, яку веде Росія в Україні.
Ми припускаємо, які сюрпризи для Росії готує Захід, зокрема Німеччина, Великобританія та пара-трійка інших країн. Поки що про це ніхто не говорить публічно, але багато хто здогадується. Я теж не хотів би уточнювати. Але від цього змінюватиметься ландшафт на полі бою і будуть контроперації, які спричинять катастрофічний ефект на весь розклад, який ми сьогодні маємо.
Після цього розпочнуться процеси, про які ми говоримо. Поки що невідомо, що це буде: деколонізація чи, навпаки, «колонізація», коли Росія втратить території України, які вона з таким пафосом приймала до свого складу. Коли буде втрачено декілька таких регіонів, розмови про якусь перемогу стануть повним нонсенсом.
Найімовірніше, це станеться, незважаючи на снарядний голод ЗСУ, про який зараз багато пишуть. Потроху процес триває. І я, будучи в Києві, знаю, що жодного катастрофічного становища на фронті українська армія не має. Так, є певна нестача снарядів, ракет, але це компенсується вже найближчими днями, все буде налагоджено.
Щодо Росії, то я не знаю, що вони робитимуть. Економіка там тріщить, проблеми з нафтою, паливом тощо.
– Є така конспірологічна теорія, що Захід хотів би зробити розпад Росії контрольованим, і тому чітко дозує допомогу Україні. Знову ж таки, ви сказали вище, що програш у війні і стане початком розвалу РФ.
– Так, у цій теорії щось є. Більше того, війна, що тривала, впливає і діє на економіку Росії. Насправді, там не все так добре, як здається. Ціни зростають, народ все більше і більше незадоволений, незважаючи на всі цифри, які мають вселяти оптимізм. Ці цифри не відповідають дійсності.
Проте я припускаю, що близько половини чи трохи більше населення Росії не надто розумні. Звичайно, вони проголосували за Путіна просто з тих міркувань, що нехай краще буде так, головне, щоб не гірше.
Можливо, щодо Росії буде ухвалено ще жорсткіші санкції. Як ми пам’ятаємо, війну в Афганістані програли внаслідок санкцій, насамперед ембарго на російську нафту. І економіка сказала своє слово. І це також треба враховувати, що, окрім протистояння на полі бою, є ще й сильний економічний чинник.
– Ви говорите про економічні втрати Росії від цієї війни, але ще є чималі людські втрати. Їх уже понад 400 тисяч. Причому насамперед це гарматне м’ясо з національних околиць, не з Москви і не з Петербурга. І саме про національні околиці, які можуть зробити свій вибір, ми сьогодні й говоримо. За вашими оцінками, чи ці великі втрати можуть стати каталізатором відділення регіонів від Росії?
– Можуть, але коли вже зовсім нема чого їсти. Все зводиться до дуже прозової формули. Якщо центральна влада, Москва, російська армія буде ослаблена настільки, що вона зможе контролювати віддалені автономні республіки, околицю, люди просто скажуть: навіщо нам годувати Москву? Про це вже колись говорили. Наприклад, багато районів у Сибіру не знають, що таке Москва. До неї летіти та летіти.
По суті щось подібне сталося в Радянському Союзі. Центральна влада ослабла, і всі ці республіки – Грузія, Україна, Білорусь, особливо країни Балтії – одразу втекли від Москви подалі. Я очікую, що те саме станеться і з РФ. Але на першому місці тут економіка.
Програна війна, звичайно, сприятиме цьому. Але стан економіки буде наслідком війни, тут прямий зв’язок, прямий наслідок.
Зверніть увагу, що сьогодні майже всі гроші в Росії витрачаються на війну. Ні про який розвиток не йдеться. Усі ці розмови у Кремлі лише для внутрішнього споживання. Всі знають, що реальні відносини зовсім інші.
І, звичайно, Захід хотів би якось контролювати процеси в Росії. Але, як він може контролювати, для мене залишається загадкою. Тому що неможливо передбачити, хто куди піде, чому хто раніше, хто пізніше.
Але це не буде завтра, не буде цього року. За моєю оцінкою, я припускаю, що це буде 2026 рік.