У Верховній Раді вважають, що Міністерство закордонних справ “напівзаконно” видало розпорядження про припинення надання консульських послуг за межами країни українським громадянам.
Про це заявила членкиня комітету нацбезпеки ВРУ Соломія Бобровська під час ефіру “Радіо Свобода”.
За її словами, розпорядження про припинення надання консульських послуг має сумнівний результат і зміст. У зв’язку з цим Комітет з нацбезпеки хоче викликати представників зовнішньополітичного відомства для роз’яснень.
Нардеп наголосила, що після набуття чинності нового закону про мобілізацію, тобто після 18 травня, у чоловіків призовного віку є два місяці на оновлення військово-облікових даних, тоді як обмежень на консульські послуги до цього не мало б бути. Водночас Міноборони обіцяло розробити механізм, як оновити свої дані в електронному кабінеті.
Рішення щодо призупинення надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном критикують юристи. Новий закон про мобілізацію передбачає, що послуги в консульствах надаватимуть тільки після уточнення, чи виконала особа обов’язок з військового обліку. Якщо громадянин його проігнорує, то крім відмови в послугах, з нього стягнуть штраф від 510 до 850 грн. За повторне порушення – до 1,7 тис. грн.
Також на розгляді парламенту перебуває законопроєкт, який збільшить розмір штрафу за порушення правил військового обліку під час воєнного стану до 22,5 тис. грн.
“Несплата штрафу протягом 10 днів може призвести до відкриття виконавчого провадження і внесення особи до реєстру боржників, що тягне за собою ще цілу низку обмежень у правах, зокрема, щодо розпорядження майном і права вести підприємницьку діяльність. Процедура зняття цих обмежень може займати до пів року”, – повідомила ЗМІ юристка Ганна Іщенко.
На її думку, українську владу чекають численні судові позови через непропорційну жорсткість у штрафах проти чоловіків за кордоном.
Директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко також вбачає дискримінаційний підхід. Теж вважає, що громадяни можуть оскаржити у суді нові норми. Зокрема, будуть апелювати до Європейської конвенції з прав людини.