Найбільша федеральна земля – Баварія – почала перехід на спеціальні банківські картки для біженців. Поки що тільки в чотирьох районах як пілотний проєкт: у містах Фюрстенфельдбрюк, Гюнцбург, Траунштейн та Штраубінг. Однак прем’єр-міністр землі Маркус Зедер планує, що вже в середині 2024 року такі карти для біженців будуть використовуватися на території Баварії. Про це пише OstWest.
Від звичайної картки Visa або MasterCard платіжну картку для біженців відрізняє ліміт 50 євро на місяць на зняття готівки. А ще нею неможливо оплачувати покупки онлайн або переказувати гроші за кордон. І ці карти не працюють поза Баварією. Таким чином влада хоче знизити привабливість регіону для біженців.
Національний закон про запровадження таких карток по всій Німеччині затримується, оскільки землі не можуть домовитися про деталі – наприклад, наскільки високим має бути ліміт на зняття готівки. Крім того, рішення згідно із законом затягує партія «Зелених», у якій вважають, що обмеження доступу до готівкових зашкодить інтеграції, а перехід на повністю електронні платежі робить людину повністю прозорою перед державою і взагалі межує з тотальним контролем.
Незважаючи на затримку загальнонаціонального закону, голова Баварії Маркус Зьодер має намір перевести регіон на систему платіжних карток так швидко, як тільки це можливо – вже до червня 2024 року. Загалом таку карту в Баварії отримають близько 70 тис. прохачів притулку віком від 14 років та старших.
«За допомогою платіжної картки ми говоримо «так» допомозі біженцям. Але також і тверде «ні» грошовим переказам за кордон. Це означає, що грошовий потік для контрабандистів та торговців людьми висохне», – заявив Зедер. Він також додав: розуміє, що картка не вирішить усі проблеми, але вона є частиною їх вирішення і послужить «важливим сигналом» до того, що Sachleistung (виплата в натуральній формі) краща, ніж Geldleistung (грошова виплата).
«Для нас було важливо, щоб доступна сума готівки була меншою, ніж в інших федеральних землях», – підкреслив Зедер. «Якщо у вас є 50 євро, ви можете заплатити готівкою за бутерброд чи каву, купити квиток на автобус. Але більше готівки – ми не вважаємо це за необхідне».
Хто отримає платіжні картки
Платіжна картка призначена для всіх жителів Баварії, які отримують допомогу відповідно до Asylbewerberleistungsgesetz – Закону про допомогу особам, які шукають притулку. Це означає, що громадян України, які проживають у Німеччині за 24 параграфами, це не торкнеться. Вони отримують допомогу Bürgergeld.
Виняток складуть українські біженці, що тільки-но прибули: поки вони оформлюють документи і не отримали посвідки на проживання, вони теж отримуватимуть допомогу як прохачі притулку.
Карта прийматиметься скрізь, де можна платити MasterCard – найпоширенішою в Німеччині карткою. З її допомогою можна буде купити Deutschlandticket – квиток на поїзд за 49 євро. Виключити купівлю певних груп товарів – наприклад, алкоголю чи сигарет – технічно неможливо, проте можуть бути заблоковані певні групи продавців послуг – наприклад, онлайн-казино або служби грошових переказів, такі як Western Union або MoneyGram.
За даними Міністерства внутрішніх справ Баварії, використання платіжної картки може бути обмежене одним районом або містом за поштовим індексом. Планується, що новоприбулі, які ще не можуть залишати район, куди їх розподілили згідно із законом, зможуть розплачуватися карткою лише у цьому районі.
До слова, лише п’ята частина біженців з України, які мешкають у Німеччині, планують повернутися до України незабаром. Про це свідчить неопубліковане раніше дослідження Центру міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень Інституту Ifo у Мюнхені. Велика кількість українських біженців, які наразі перебувають у Німеччині, хочуть залишитися в цій країні на тривалий термін. Причиною того, що менше українців сподіваються на повернення в Україну, фахівці називають надто тривалу війну.
Влітку 2023 року 21% опитаних біженців говорили, що хочуть повернутися до України. 2022 року таку відповідь давали 46% респондентів. Наразі вже 77% біженців планують залишитися в Німеччині на найближчі два роки. 2% респондентів мають намір переїхати до іншої країни.