Росія використовує етнічну напруженість на Балканах, щоб розпалити нову війну в Європі, оскільки Сербія загрожує насильством щодо Косова, а сепаратисти загрожують розпадом Боснії.
Про це пише The Wall Street Journal .
«Поки вся увага прикута до України, в Європі назріває інший конфлікт. Через три десятиліття після кривавого розпаду Югославії нещодавні зіткнення між Сербією і Косово знову розпалюють етнічні конфлікти, що тривали. У той час як Сербія керує подіями на місцях, Москва роздмухує полум’я», – зазначено у матеріалі.
Путін відверто говорить про своє бажання послабити НАТО та повернути Росію до її історичних кордонів. Але оскільки російські війська зазнають втрат в Україні, Москва може багато виграти, розпалюючи проблеми в інших частинах континенту.
Нова війна на Балканах може стати частиною плану Росії: регіональна криза дасть Кремлю можливість досягти впливу на місцевому рівні за допомогою торгівлі зброєю та посередництва, водночас відволікаючи увагу від України та даючи Росії важелі впливу на західних лідерів.
Західні Балкани – ідеальний кандидат. Косово і Боснія та Герцеговина не є членами НАТО. Так само як Москва прагне домінувати над тим, що вона називає «російським світом», Сербія вже давно закликає об’єднати «сербський світ».
У 1998 році ця концепція підштовхнула Сербію до вторгнення в Косово – конфлікт закінчився лише після військової інтервенції НАТО в березні 1999 року, щоб покласти край сербським порушенням прав людини щодо етнічного албанського населення.
Хоча тисячі солдатів НАТО досі залишаються в Косові як миротворці, напруженість у країні висока. У 2008 році Косово в односторонньому порядку проголосило свою незалежність від Сербії та здобуло визнання багатьох західних країн, включаючи США.
Але Сербія досі не визнає його суверенітет. Президент Сербії Олександр Вучич все міцніше стискає владу всередині країни і протягом останнього року за підтримки Росії чинить тиск на Косово.
У травні Сербія привела свої війська до бойової готовності після зіткнення між етнічними сербськими бунтівниками та міжнародними миротворцями, внаслідок якого постраждали 90 солдатів НАТО.
Це був крок у дусі Кремля, який використовував етнічну напруженість як привід для воєнних дій.
У вересні Вучич взяв ще одну сторінку із книги Путіна. Тридцять добре озброєних етнічних сербів, яких, як стверджує Косово, забезпечила Сербія і пов’язані з Вучичем, напали на поліцейський патруль у Косові, внаслідок чого загинуло четверо людей. Президент Сербії заперечує, що озброював нападників.
Сербія використала цей інцидент як привід для масового розміщення важкого озброєння та військ на кордоні з Косово наприкінці вересня.
Білий дім був «дуже стурбований тим, що Сербія може готуватися до військового вторгнення», – заявив згодом американський чиновник в інтерв’ю Time.
Такий конфлікт може легко перекинутися на сусідню Північну Македонію, член НАТО. Занепокоєння кризою, що назріває, спонукала Вашингтон оприлюднити розсекречені розвіддані про нарощування Сербією військової могутності і напад на косовську поліцію.
За кілька днів Сербія відступила від кордону, але очевидно, що Белград і Москва готують другу кампанію насильства та провокацій на 2024 рік.
Росія проводить операції впливу з пропагандою війни у Сербії та відправляє зброю. Китай теж постачає зброю. Сербія пообіцяла збільшити військові витрати цього року і продовжує розміщувати поблизу головної бази НАТО в Косові так званий гуманітарний центр, керований Росією, який, на думку західних чиновників, є російським шпигунським центром.
Сербія та Росія заперечують це. Серби, схоже, прагнуть приводу для дій – у лютому Сербія заявила, що заборона Косова на використання сербського динара як валюта рівносильна етнічному чищенню.
Поки НАТО святкує 75-річчя, а Путін зазнає нових втрат в Україні, Москва намагається відкрити новий фронт на Балканах. Москві не потрібно надсилати в регіон свою армію. Росії достатньо спертися на Сербію, щоб розпалити насильство та нестабільність.