У низці європейських країн продовжують вносити зміни до програм підтримки українських біженців. Метою таких рішень стає адаптація допомоги до ситуації, що змінюється, і оптимізація видатків національних бюджетів. Також нерідкі випадки, коли умови для українців погіршують на прохання української влади, пишуть Новини.LIVE.
Польща: скасування одноразової виплати новоприбулим
Українські біженці, які прибувають до Польщі, віднедавна більше не зможуть розраховувати на одноразову фінансову допомогу у розмірі 300 злотих (близько 3028 гривень). Заступник голови Варшавського центру з вивчення міграції Павло Дущик зазначив, що система допомоги більше не видається виправданою через малу кількість нових прибулих. Проте влада запевнила, що у разі загострення ситуації в Україні виплати можуть бути відновлені. Також варто зазначити, що глава МЗС Польщі Радослав Сікорський закликав країни ЄС переглянути практику виплат біженцям, оскільки, на його думку, це знижує мобілізаційний потенціал України.
Чехія: посилення перевірок та припинення виплат при порушеннях
У Чехії посилили контроль за українськими біженцями, які отримують тимчасовий захист. Якщо з’ясується, що біженець не проживає на заявлену адресу або часто повертається до України, то фінансова підтримка буде припинена. Влада країни підкреслює, що право на пільги мають лише ті, хто фактично перебуває на території Чехії. Посилення перевірок спрямоване на запобігання зловживанням у системі виплат. Справа в тому, що деякі біженці регулярно повертаються до України та проживають там тривалий час, отримуючи чеську допомогу. Правила тимчасового захисту у Чехії не забороняють українським біженцям їздити до України. Але право на фінансову підтримку мають лише ті, хто перебуває у Чехії.
Угорщина: обмеження доступу до житла для біженців
Угорщина також внесла зміни до політики прийому біженців, обмеживши доступ до державного житла для українських громадян, зареєстрованих у регіонах, не визнаних охопленими війною. До списку, затвердженого урядом, включено 13 українських областей, крім західних регіонів країни. Від указу постраждали близько 3 000 біженців з України, більшість із яких жінки та діти, зазначають у Human Rights Watch.
Естонія: скасування одноразової допомоги на оренду житла
З 11 вересня 2024 року Естонія припинила виплату одноразової допомоги на оренду житла українським біженцям, за винятком тих, хто лише прибув до країни. За словами генерального директора Департаменту соціального страхування Марета Маріпуу, раніше випадки звернення за компенсацією на оренду фіксувалися навіть через рік після прибуття. Тепер право на таку підтримку зберігатиметься лише протягом перших шести місяців після отримання першого посвідки на проживання. Максимальна сума компенсації становить 1,2 тисяч євро на домогосподарство.
Литва: скасування фінансування навчання для українців
Литва припинила компенсувати витрати на навчання українських студентів у вишах. Рішення ухвалено на прохання України, однак ті студенти, хто вже вступив, зможуть завершити навчання на колишніх умовах. Деякі університети країни продовжать частково чи повністю покривати навчання українців.
Ірландія: скорочення соціальних виплат
Ірландський уряд вирішив значно скоротити щотижневі виплати українським біженцям. З серпня 2024 року розмір допомоги для тих, хто проживає у наданому державою житлі, знизиться з 232 до 38,80 євро на тиждень. Для дітей виплати становитимуть 29,80 євро.
Крім того, термін надання житла за рахунок держави для новоприбулих тепер обмежений 90 днями, після чого біженцям доведеться самостійно забезпечувати житло.
Норвегія: скорочення допомоги та стимулювання інтеграції
З 2024 року Норвегія переглядає політику підтримки українських біженців, скорочуючи фінансову допомогу тим, хто проживає у приватному житлі. Допомога для бездітних пар зменшиться на 6000 крон, а витрати на утримання домашніх тварин більше не покриватимуться. Крім того, вводиться вимога проживання в Норвегії не менше року для отримання одноразової допомоги у розмірі 93 000 крон.
Крім цього, для отримання фінансової допомоги українські біженці мають приділяти щонайменше 15 годин на тиждень роботі чи практиці. Це нововведення покликане допомогти біженцям стати самостійними та зробити внесок в економіку країни.
Данія: акцент на працевлаштуванні
Данія вже кілька років запроваджує суворі заходи щодо соціальної допомоги біженцям, і з 2024 року ці заходи торкнуться і українських громадян. Виплати буде скорочено для тих, хто не бере участі в програмах інтеграції або не показує зусиль у пошуку роботи. Данський уряд зосередив свої зусилля на тому, щоб біженці активно залучалися до ринку праці, а не залежали від державної підтримки.
Швеція: скорочення виплат для непрацюючих
У Швеції також розпочалася реформа системи допомоги біженцям. Тепер українці, як і інші біженці, повинні доводити активний пошук роботи або участь в освітніх програмах для продовження отримання соціальних виплат. Новоприбулі біженці зможуть розраховувати на підтримку лише протягом обмеженого часу, що, на думку уряду, допоможе прискорити процес інтеграції.
Фінляндія: скорочення допомоги безробітним
Фінляндія з 2024 року запроваджує обмеження для українських біженців, які не беруть участь у програмах інтеграції та не працюють. Фінансова допомога може бути значно скорочена для тих, хто не виявляє активності у пошуку роботи або відмовився від участі у мовних курсах. Ці заходи пов’язані зі зростаючим навантаженням на бюджет і необхідністю стимулювати біженців до самостійного життя у Фінляндії.
Німеччина: вимоги інтеграції
Німеччина вже 2023 року почала скорочувати соціальні виплати для біженців, зокрема українців. Важливим аспектом змін стала обов’язкова участь в інтеграційних програмах, таких як курси німецької мови та професійної підготовки. Також обговорюється обмеження доступу до безкоштовного житла для тих, хто відмовляється від участі у таких програмах.
Там також планують створити національну платіжну картку для біженців, щоби отримувати на неї соціальні виплати. Таке нововведення буде запроваджено для обмеження використання готівки мігрантами.
Зазначимо, що Німеччина є однією з країн із найбільшими соціальними виплатами. Українські біженці мають право на соціальну допомогу, відому як Bürgergeld, у розмірі 563 євро на місяць. Подружні пари отримують по 506 євро на особу, а діти мають право на виплати у розмірі від 357 до 471 євро на місяць залежно від їхнього віку. Німецька держава також покриває оренду житла, опалення та охорону здоров’я.