Минулого року, за оцінками ООН, Індія обігнала Китай і стала найбільш густонаселеною країною світу. Можна було б подумати, що у країні з населенням майже 1,45 млрд людей заклики до народження більшої кількості дітей мали б припинитися. Але відбулося цілком протилежне. Лідери двох південних штатів – Андхра-Прадеш і Тамілнад – нещодавно виступили за збільшення кількості дітей. Про це пише BBC.
У штаті Андхра-Прадеш розглядають можливість стимулювати народження дітей, посилаючись на низький рівень народжуваності та старіння населення. Там також скасували «політику двох дітей». За повідомленнями, у сусідній Телангані можуть незабаром зробити те саме. Подібна ситуація і в сусідньому штаті Тамілнад.
Рівень народжуваності в Індії істотно впав – з 5,7 народжень на жінку в 1950 році до нинішнього показника 2.
У 17 із 29 штатів і територій рівень народжуваності впав нижче рівня відтворення, тобто двох дітей. За такого рівня нових народжень достатньо лише для підтримки стабільної популяції.
Найшвидше рівень народжуваності падав у п’яти південних штатах Індії: у Кералі народжуваність знизилася до рівня відтворення в 1988 році, у Тамілнад – в 1993 році, а у решті – в середині 2000-х років.
Сьогодні п’ять південних штатів мають загальний рівень народжуваності нижче 1,6. Іншими словами, рівень народжуваності у цих штатах є таким же, або нижчим, ніж у багатьох європейських країнах. Але ці штати побоюються, що зміна демографічних показників у різних штатах суттєво вплине на їхнє представництво на виборах, розподіл штатів у парламенті та федеральні доходи.
Політитична «вимога» часу
Південні штати також стикаються з іншою серйозною проблемою – Індія готується до свого першого з 1976 року перерозподілу виборчих місць у 2026 році. Це перекроїть виборчі кордони, щоб відобразити зміни населення, та, ймовірно, зменшить кількість місць у парламенті для економічно успішних південних штатів. Оскільки федеральні доходи розподіляють на основі населення штату, багато хто побоюється, що це може поглибити їхні фінансові проблеми та обмежити свободу рішень.
Багато хто, включно з прем’єр-міністром Нарендрою Моді, натякав, що зі змінами щодо фіскальної політики і розподілу місць у парламенті не будуть поспішати.
Ключовою проблемою, на думку демографів, є швидке старіння Індії, спричинене зниженням рівня народжуваності. Тоді як, приміром, у Франції та Швеції відсоток літнього населення подвоївся з 7% до 14% протягом 120 і 80 років відповідно, в Індії, як очікують, це відбудеться лише за 28 років.
Стрімке старіння населення
Це прискорене старіння пов’язане з унікальним успіхом Індії в зниженні народжуваності. У більшості країн покращення рівня життя, освіти та урбанізація природно знижують народжуваність мірою того, як покращується рівень виживання дітей.
Але в Індії рівень народжуваності стрімко впав – попри скромний соціально-економічний прогрес – завдяки агресивним програмам соціального захисту сім’ї, які заохочували менші родини.
Населення у Індії народжує менше дітей ніж раніше, обмежуючись двома нащадками на родину
Згідно з останнім звітом Фонду народонаселення ООН (UNFPA), в Індії понад 40% літніх індійців (віком від 60 років) належать до найбіднішої верстви населення. Іншими словами, як каже «Індія старішає швидше, ніж багатіє».
Менша кількість дітей також призводить до того, що стає менше опікунів для дедалі більшої кількості людей похилого віку. Демографи попереджають, що охорона здоров’я, громадські центри та будинки для людей літнього віку Індії не готові до таких змін.
Урбанізація, міграція та зміни на ринку праці ще більше підривають традиційну підтримку сім’ї, яка завжди була сильною стороною Індії, тож дедалі більше людей похилого віку залишаються без підтримки.
Хоча міграція з густонаселених штатів до менш густонаселених може покращити ситуацію з кількістю працездатного населення, вона також посилює антиіміграційні настрої.
Тім Дайсон, демограф з Лондонської школи економіки каже, що якщо «дуже низький рівень народжуваності зберігатиметься десятиліття чи два, це призведе до швидкого скорочення населення».
Коефіцієнт народжуваності 1,8 призводить до повільного, керованого скорочення населення. Але показник 1,6 або нижче може спровокувати «швидке, некероване скорочення населення».
«Менша кількість людей досягне репродуктивного – та працездатного – віку, і це буде соціально, політично та економічно катастрофічним. Це демографічний процес, і його надзвичайно важко повернути назад», – каже Дайсон.
Для індійських штатів, які мають проблеми зі скороченням робочої сили, ключовим питанням є таке: хто заповнить цю прогалину? Розвинуті країни, які не в змозі змінити ситуацію зі зниженням народжуваності, зосереджуються на здоровому та активному старінні – продовженні трудового життя на п’ять-сім років і підвищенні продуктивності літнього населення.
Демографи кажуть, що Індії потрібно істотно збільшити вік виходу на пенсію, а також проводити політику зі збільшення кількості продуктивних років.
Індія також повинна краще використовувати свій демографічний дивіденд – економічне зростання, яке відбувається, коли в країні є велика кількість населення працездатного віку. За останніми даними як мінімум до 2047 року є вікно можливостей для стимулювання економіки, створення робочих місць для населення працездатного віку та виділення ресурсів для людей похилого віку.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».