Найбільший покупець російського вугілля на світовому ринку Китай скоротив імпорт твердого палива з Росії. За підсумками десяти місяців 2024 року частка російського вугілля у загальних закупівлях Китаю становила 18% проти 23% за аналогічний період 2022 року. Це випливає із презентації Центру цінових індексів (ЦЦІ), дані якого публікує «Комерсант» .
Незважаючи на це, Росія, як і раніше, посідає друге місце серед основних постачальників вугілля до Китаю. Частка найбільшого експортера твердого палива на китайський ринок — Індонезії — за цей період скоротилася з 58% до 44%. При цьому частки Монголії та Австралії в постачанні зросли з 10% і 1% до 15%. За даними S&P Global, за підсумками січня-листопада Китай збільшив імпорт вугілля на 14,8% рік до року, до 490 млн тон.
За оцінками Міненерго РФ, на КНР припадає 48% всього російського вугільного експорту. У 2023 році Росія збільшила постачання в країну на 42% рік до року, до 100 млн. тонн, але цього року експорт скорочується. Як писав Reuters, за підсумками першого півріччя постачання знизилися на 8% рік до року, до 45,5 млн. тонн. Частка російського вугілля на китайському ринку знижується головним чином через скорочення поставок енергетичного вугілля на тлі низьких цін та обмежень щодо вивезення, зазначають у ЦЦІ. Зростання поставок російського вугілля до Китаю також стримується імпортним митом, яке КНР у 2014 році ввела на антрацит, коксівне та енергетичне вугілля, у розмірі 3–6%. При цьому мита не поширюються на Індонезію та Австралію через угоди про вільну торгівлю.
Загалом, за даними ЦЦІ, у січні–жовтні експорт вугілля з Росії скоротився на 9% рік до року, до 164 млн. тонн. За підсумками 2024-го аналітики очікують на падіння показника на 9–10% порівняно з минулим роком.
Раніше стало відомо про скорочення закупівель вугілля у Росії іншим великим покупцем російського твердого палива Індією. У січні–вересні 2024-го країна імпортувала 6,1 млн. тон енергетичного вугілля, що на 26% менше, ніж за аналогічний період минулого року. У цьому частка Росії у індійському імпорті вугілля знизилася з 7% до 3%.
Після введення ембарго на постачання вугілля до ЄС, яке набуло чинності у серпні 2022 року, російські вугільники почали активно шукати нові експортні напрямки. В основному поставки були перенаправлені до Китаю та Індії.
Цього року експорт знижується через зменшення рентабельності: економіка постачань за кордон суттєво погіршилася на тлі падіння експортних цін та збільшення транспортних витрат, казали представники галузі. Також виникають труднощі з транспортуванням вугілля та банківськими транзакціями.
На тлі проблем з експортом російські вугільні компанії скорочують видобуток: у липні, за даними Росстату, вона впала на 6,7% у річному вираженні, а її загальний обсяг — 31,5 млн. тонн — став найнижчим із пандемії коронавірусу у 2020 році. Щодо піків, показаних у грудні 2022 року, вугільні компанії втратили близько 12 млн. тонн щомісячного видобутку, або 27%.
Російська вугільна галузь вступає у найважчу кризу за останні 30 років, констатував раніше незалежний експерт у галузі енергетики Максим Іванов .