Суд ЄС відмовив російським олігархам Геннадію Тимченку, Михайлу Фрідману, Петру Авену та Герману Хану у скасуванні європейських санкцій, підтвердивши їхню фінансову підтримку російської влади. Також під санкціями залишився Національний розрахунковий депозитарій Росії (НРД), що заблокувало активи російських інвесторів на 70 мільярдів євро.
Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на рішення Суду ЄС, про яке повідомили 11 вересня. Як зазначено в рішенні, ці бізнесмени надають значну матеріальну чи фінансову підтримку уряду Росії, тим самим сприяючи його можливості продовжувати війну проти України.
Наприклад, Геннадій Тимченко, якого часто називають “головним скарбником Путіна”, стверджував у суді, що його близькі стосунки з президентом Росії не свідчать про підтримку війни. Проте юристи Ради ЄС вказали на його зв’язки з банком “Россия”, який відіграє ключову роль у фінансуванні урядових проєктів та підтримці російської економіки. Такі зв’язки, як наголошувала Рада ЄС, мають прямий вплив на можливості уряду продовжувати агресивні дії в Україні.
Крім олігархів, суд також відмовив Національному розрахунковому депозитарію Росії у спробі скасувати європейські санкції. НРД є основним зберігачем російських цінних паперів та ключовим елементом у функціонуванні фінансового ринку Росії. У рішенні суду зазначено, що діяльність НРД має значну цінність для російського уряду та Центрального банку, надаючи їм фінансові ресурси для підтримки операцій, які дестабілізують ситуацію в Україні.
Санкції були накладені влітку 2022 року і стали катастрофою для російських інвесторів, чиї вкладення в іноземні акції та облігації виявилися замороженими. НРД намагався довести, що санкції є неправомірними і порушують права власників активів, але суд відхилив цей позов. Суд аргументував це тим, що обмежувальні заходи не стосуються безпосередньо клієнтів НРД, і депозитарій не має права оскаржувати рішення про власність інвесторів.
ЄС обґрунтовував санкції тим, що НРД є найбільшим депозитарієм у Росії з доступом до міжнародної фінансової системи. Санкції також торкнулися Московської біржі та інших компаній із її групи.
Це рішення має стратегічне значення, оскільки фінансові установи, такі як НРД, забезпечують не лише функціонування ринку, але й стабільність російської економіки, що важливо для уряду в умовах санкційного тиску. Блокування доступу до європейських ринків та фінансових систем для НРД ускладнює російській економіці можливість залучати іноземні інвестиції та вести фінансові операції з європейськими партнерами.
Спроби оскаржити санкції в суді виявилися безуспішними для більшості впливових російських бізнесменів. Олігархи, зокрема Фрідман, Авен і Хан, не змогли переконати європейську владу, що вони не причетні до підтримки російської війни в Україні. Вони намагалися довести, що їхня діяльність не має жодного зв’язку з діями російського уряду чи війною. Проте Рада ЄС наголосила на тому, що фінансова підтримка з боку цих олігархів, навіть непряма, робить їх співучасниками агресії.
Водночас санкції передбачають для цих олігархів обов’язок декларувати свої активи та співпрацювати з компетентними органами ЄС, що ще більше обмежує їхні можливості вести бізнес на території Євросоюзу. Попри загальний успіх санкційної політики ЄС, деяким росіянам все ж вдається оскаржити обмеження через суди.
11 вересня Суд ЄС виключив зі списків санкцій двох росіян – Нікіту Мазепіна (сина мільярдера Дмитра Мазепіна) та Віолету Пригожину, матір засновника ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина. Мазепіну вдалося довести у суді, що його економічні зв’язки з батьком, на яких базувалися санкції, були недостатньо обґрунтовані. Віолета Пригожина також змогла довести, що вона не була співвласницею бізнесу свого сина з 2017 року, що дало їй можливість уникнути санкцій.
Схожі випадки вже мали місце. Наприклад, санкції були зняті щодо засновника “Яндекса” Аркадія Воложа та бізнесмена Сергія Мндоянца. Однак такі винятки залишаються рідкісними і переважно стосуються тих випадків, коли термін дії санкцій вже сплив або суду не було надано достатніх доказів про зв’язки осіб з російським урядом.
Рада ЄС переглядає та продовжує санкції кожні шість місяців, що дозволяє підтримувати актуальність санкційних списків та адаптувати їх до нових обставин. Санкції поширюються не лише на політиків та військових, а й на компанії та осіб, які допомагають російській державі функціонувати під час війни.