Сполучені Штати кинуть Європу незалежно від того, хто переможе на виборах – демократ Камала Гарріс чи республіканець Дональд Трамп.
Про це пише оглядач Bloomberg Андреас Клут.
Усі сценарії виходу з Європи «некрасиві», каже автор за підсумками спілкування з американськими експертами. «Питання про розрив стоїть так: чи не відбудеться він, а коли і як він трапиться».
На думку Клута, геополітичний розлом між Сполученими Штатами і Європою поглиблюється. Основна причина: в умовах постійних бюджетних криз і зростаючого держборгу США стає складніше контролювати різні регіони світу. І доводиться розставляти пріоритети.
«Починаючи з президента Барака Обами, американські лідери прагнуть «повороту» в бік Індо-Тихоокеанського регіону, де, на їхню думку, знаходяться більш важливі геополітичні загрози та основні стратегічні інтереси – насамперед навколо Китаю», – йдеться в статті.
Трамп може в разі перемоги вивести американські війська з Німеччини, як він уже обіцяв, і взагалі вийти з НАТО. Але й Камала Гарріс оточена радниками, «які дистанціювалися від післявоєнного кредо гегемоністського інтернаціоналізму». Тож у разі перемоги Гарріс все одно буде «стриманість» щодо Європи (хоча й не ізоляціонізм рівня Трампа).
Експерти в Стімсонівському центрі Вашингтона, які аналізують сценарії майбутніх взаємовідносин США і Європи, кажуть, що Гарріс на словах підтвердила б свою прихильність Європі.
«Але, як і Трамп, вона може бути змушена покинути континент через непередбачені обставини», – прогнозують аналітики.
«Це може статися швидко: наприклад, якщо Китай вторгнеться на Тайвань, в Азії почнеться велика війна, і США доведеться відразу перекинути до Тихого океану солдатів, зброю, боєприпаси, кораблі, літаки і все інше. Або повільно: у США може вибухнути фінансова криза, що змушує Вашингтон економити на своїх військах за кордоном; якщо пріоритетом залишиться Азія, то скорочення вдарять по Європі та поступово призведуть до «спустошення» НАТО», – йдеться в статті.
Якщо ж переможе Трамп і проведе «жахливе для Європи» швидке виведення військ, то північні та східні країни континенту спробують укласти зі США двосторонні угоди про безпеку. Найімовірніший кандидат – Польща.
Але торги за право стати військовим партнером США «поставлять під удар залишки НАТО і Європейського союзу».
«І без того роздроблені, ці континентальні інститути розпадуться на безліч міні-альянсів і середніх армій, кожна з яких буде по-своєму слабка і не зможе координувати свої дії з іншими. У Кремлі відкриватимуть пляшки з шампанським», – малює Клут сценарій після ймовірного приходу Трампа.
Але й «повільне руйнування трансатлантичного альянсу, викликане американською фінансовою кризою (або чимось подібним), теж буде невесело». Автор вважає, що ЄС не зуміє створити свою єдину армію – оскільки поступове погіршення ситуації буде сприйматися різними країнами Євросоюзу по-своєму.
«Португалія не так вже й боїться Кремля, а Естонія нічого не боїться так сильно, як Кремля», – пояснює Клут.
«Великі країни, такі як Німеччина, не будуть готові пожертвувати своєю роздутою системою соціального забезпечення заради військової готовності. Французи (і британці поза ЄС) говоритимуть жорстко, але не стануть розкривати свої власні (і невеликі) ядерні парасольки над своїми європейськими союзниками. Кремль насолоджуватиметься цим шоу і вичікуватиме час, як Наполеон свого часу спостерігав за розпадом Священної Римської імперії, перш ніж розпустити її», – йдеться у статті.