Китай розглядає заборону голлівудських фільмів у відповідь на мита США, що може коштувати американській кіноіндустрії понад $585 мільйонів щорічно – саме стільки зібрали фільми США в Китаї у 2023 році. Загальна ставка американських мит на китайські товари вже зросла до 104%, адже Пекін не скасував свої дзеркальні обмеження. На цьому тлі світові ринки знову різко впали, а інвестори тікають із американських активів.
Про це пише DailyMail. Китай готує пакет заходів, що може мати серйозні наслідки не лише для економіки, але й для культурного обміну між двома країнами. Одним із найбільш гучних пунктів цього пакета стала можливість заборони імпорту голлівудських фільмів до Китаю. А
дміністрація Дональда Трампа першопочатково оголосила про підвищення базового мита на імпорт до 10% для всіх країн (за винятком Канади і Мексики), а для окремих держав ще й додаткові мита.Китай потрапив під найсуворіший режим: загальне мито на китайські товари вже досягло 104%, адже Пекін не скасував свої заходи у відповідь. У відповідь на “шантаж”, як це назвали в Міністерстві закордонних справ Китаю, Пекін планує обмежити імпорт американських товарів, серед яких:
- американська сільськогосподарська продукція (включаючи соєві боби);
- м’ясо птиці зі США;
- американські фільми.
За словами китайського журналіста, пов’язаного з Комуністичною партією, заборона на голлівудські стрічки обговорюється як серйозний і болючий для США крок. Американські фільми щороку приносять значні прибутки з китайського прокату. У 2023 році голлівудські релізи зібрали в Китаї понад 585 мільйонів доларів, що становить 3,5% загального касового ринку країни (17,71 мільярда доларів).
Китай є ключовим зовнішнім ринком для Голлівуду, і втрата цього сегменту означатиме сотні мільйонів доларів збитків. Зокрема, такі очікувані фільми, як “Світ Юрського періоду: Відродження”, “Бухгалтер 2”, нова частина “Місії нездійсненної”, можуть не потрапити до китайського прокату, що значно знизить їх прибутковість і вплине на загальну фінансову модель студій.
Китай закликає США “вирішувати розбіжності шляхом діалогу з повагою та на рівних”, підкреслюючи, що протекціонізм не має майбутнього, а тиск і шантаж не працюють із Пекіном. Міністерство торгівлі КНР в офіційній заяві назвало дії США “помилкою на помилці” і попередило, що торговельні війни не мають переможців.
Так, ключові американські фондові індекси Dow Jones та S&P 500 завершили в мінусі четверту сесію поспіль – S&P 500 упав на 1,6%, а промисловий Dow Jones – на 0,8%. Ринок США 8 квітня відкривався зростанням, інвестори сподівалися, що США розпочнуть переговори із торговими партнерами. Але підйом виявився недовгим, падіння повернулося, щойно в Білому домі нагадали, що відстрочення введення мит проти Китаю не буде.
Азіатські та європейські акції теж впали. Японський Nikkei 225 закрився з падінням майже на 4%, зазначає AP. Китайські ринки також обвалювалися, але дещо зросли після втручання регуляторів, які змусили державні компанії купувати акції. Німецький DAX та французький CAC 40 втратили по 2,1%, британський FTSE 100 – 2%.
“Цей тиждень приніс на ринки волатильність епохи кризи, знищивши трильйони доларів вартості акцій і завдавши потужного удару по сировинним товарам і ринкам, що розвиваються”, – зазначає агентство Reuters. При цьому серйозні проблеми виникли у казначейських облігацій США та долара, які “фактично є основою світової фінансової системи”.
Так, зазначається, що за день дохідність еталонних 10-річних облігацій США зросла на 13 базисних пунктів на день до 4,4%. В результаті її зростання за останні 3 дні склало майже 40 б.п., що є одним із найрізкіших підвищень за такий короткий період за останні 25 років. Нагадаємо, що вищою є прибутковість облігацій, то менш надійним вважається позичальник (в даному випадку США).