Підвищивши ключову ставку, російський Центробанк оголосив про посилення грошово-кредитної політики та дав невтішний прогноз для російської економіки. Але це жодним чином не вплинуло на оптимістичні очікування білоруського уряду.
Про те, як посилення політики Центробанку позначиться на білоруській економіці, і чим ми платитимемо за оптимізм наших чиновників — у новому випуску програми «Оптимум» на ютуб-каналі «Білоруси та ринок» .
З початку року флагмани білоруської промисловості – Тракторний завод, Гомсільмаш, Атлант, втрачали позиції на російському ринку. Наприклад, продажі вантажівок МАЗ у першому півріччі впали на 16%. Продажі пасажирських автобусів, які буквально горять на роботі, обвалилися взагалі майже на 50%.
Білорусь цього року розраховувала збільшити експорт до Росії на 7%. Але за підсумками за перший квартал експорт до Росії не виріс, а знизився. Натомість різко підскочив імпорт до Білорусі російських товарів. У результаті товарообіг зріс на 4,2%, але не на користь Білорусі.
Нині ж для білоруського експорту на російському ринку з’являються нові ризики. Російський Центробанк заявив, що економіка перегрілася і почав посилювати грошово-кредитну політику, підвищивши ключову ставку до 18%. Білоруська економіка насправді має такі ж проблеми. Тільки до них тепер додається посилення російської фінансової політики.
Підвищення ставки російським Центробанком може пригальмувати як російську економіку. Це підвищення може ще зашкодити білоруському експорту до Росії.
Підвищення ставки означає, що кредити в Росії стануть дорожчими. А подорожчання кредитів веде до уповільнення темпів економічного зростання та зниження споживчого попиту. Чим нижчі темпи зростання та споживчий попит, тим менший запит на імпорт. Білоруський експорт до Росії і так знижувався, а тепер на нього впливатиме ще й уповільнення російської економіки.
Враховуючи, що на Росію припадає дві третини білоруського експорту, будь-яке просідання на пару відсотків може призвести до втрат у сотні мільйонів доларів.
Проблеми у Білорусі та Росії однакові, але їх вирішення різні. Білоруська влада підганяє економічне зростання дешевими кредитами та бюджетними субсидіями.
Тому що наступного року білоруський уряд знову націлився на рекорд. Воно очікує, що економіка зросте не менше ніж на 4,1%.
Але все, що запланували, треба буде кудись потім продати. А з цим з огляду на ситуацію на ключовому ринку є проблема.
А ще проблема із тим, хто заплатить за оптимізм наших чиновників. За постачання білоруських товарів у кредит. За бартерні схеми із країнами далекої дуги. За перемогу над цінами та здоровим глуздом. Поки що за все це здебільшого платять білоруські підприємства.
За даними Белстату, сума збитків білоруських компаній за півроку зросла у півтора рази. Збитки у промисловості взагалі збільшилися вдвічі.
Покривати ці збитки доводиться за рахунок банківських кредитів, або за рахунок бюджетних субсидій. Тому що банки, мабуть, теж не завжди справляються.
Нещодавно Нацбанк прозвітував, що за перше півріччя державний бюджет був дефіцитним, і цей дефіцит становив понад мільярд рублів. Білоруська влада вирішила, що економічне зростання для них важливіше за фінансову стабільність. Але за підсумком може вийти так, що не буде ні стабільності, ні зростання.