Сім років тому Річ і Джекі МакКензі купили старий 60-футовий (18 метрів) вузькофюзеляжний човен, плануючи жити на ньому на постійній стоянці разом зі своїми двома дітьми. Про це пише The Mirror.
Пара “прозріла” після того, як підрахувала, скільки вони витрачали на оренду та рахунки, скільки стресу відчували і як мало часу проводили разом. У 2020 році помер батько Річа і подружжя вирішило зняти з себе зобов’язання, які заважали їм подорожувати. Тепер вони разом із сином Бобом, якому зараз 13 років, і донькою Флер, якій 7 років, двома собаками та кішкою проводять життя, подорожуючи водними шляхами Великої Британії. За час плавання тисячами судноплавних каналів країни витрати сім’ї скоротилися приблизно вдвічі. Діти навчаються вдома.
“Ми з Джекі завжди прагнули альтернативного способу життя, який мав би реальний сенс і спільність, але навесні 2017 року я зрозумів, що ми цього не досягли. Бобу було шість років, у нас щойно народилася Флер, і я працював увесь час, щоб звести кінці з кінцями, в той час як Джекі залишалася вдома одна з дітьми, де я і хотів бути. Працюючи садівником, одного разу, повертаючись із Вітні в наш будинок в Оксфорді, я підрахував, що за десять років ми витратили понад 110 000 фунтів стерлінгів на оренду, а в результаті отримали дуже мало”, — розповів 44-річний Річ.
Саме під час прогулянки він вирішив переїхати жити на човен. Після кількох тижнів кропітких пошуків подружжя нарешті знайшло Bluebell, 60-футовий (18 метрів) човен, який потребував ремонту, щоб він міг їм підійти. Вони заплатили 35 тисяч фунтів стерлінгів за свій “новий дім”.
Спочатку човен перебував на постійній стоянці, але втрата батька Річа на початку 2020 року підштовхнула сім’ю почати подорожувати. За словами британця, однією з найбільших проблем старого судна є постійний ремонт двигуна, сантехніки та всього іншого. Однак із часом він навчився усувати дрібні неполадки.
Подружжя зазначило, що їхні діти захотіли навчатися вдома. Крім звичних занять математикою і читанням вони їздять у міста, відвідують музеї, знайомляться з історією тих місць, де їм довелося побувати.
Річ каже, що спільнота човнів, які подорожують каналом, — це найкраща частина їхнього нового життя.
“Увечері ми розводимо багаття, і до нас приєднуються найрізноманітніші люди, діти спілкуються з іншими дітьми. Я п’ю пиво з водопровідниками, професорами на пенсії, з найрізноманітнішими людьми. Усі на одній хвилі й хочуть побачити світ”, — додав він.