Скандал навколо призупинення надання консульських послуг українським чоловікам віком від 18 до 60 років за кордоном, про що не так давно оголосили в МЗС, досі не вщухає. Мережа розривається від сварок і палких дискусій. Деякі українці – однозначно “за” і вважають це рішення справедливим, інші ж дорікають державі у порушенні прав. Водночас соцмережі переповнені міфами та фейками навколо цього скандалу.
У МЗС вирішили не чекати і одразу розвінчати найпоширеніші з них. Як пояснює припинення консульського обслуговування військовозобов’язаних влада і чим аргументує своє рішення.
МЗС спростовує міфи
30 квітня, рівно за тиждень, після скандального припинення консульського обслуговування чоловіків віком від 18 до 60 років за кордоном, у МЗС вийшли з важливою заявою. Там вирішили розставити всі крапки над “і” та пояснити всі тонкощі свого рішення, яке досі викликає справжнє обурення в українців за кордоном. До того ж у Міністерстві навіть назвали нібито 6 міфів, які стали популярними в мережі, утім не мають нічого спільного з реальністю.
Джерело: МЗС
Міф №1: Рішення позбавило всіх чоловіків за кордоном доступу до консульських послуг.
Правда: Рішення стосується лише чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном, і тимчасово призупиняє прийом від цієї категорії громадян нових заяв на обмежений період часу.
Після завершення цього періоду, прийом заяв продовжиться. Чоловіки призовного віку, які уточнили свої дані відповідно до вимог законодавства, матимуть можливість подати заяви на отримання консульських послуг, отримати свій слот в електронній черзі та попасти на прийом до консульства.
Після 23 квітня закордонні дипломатичні установи України фіксують зменшення кількості нових заяв на рівні від 20% до 25%, що свідчить про те, що йдеться лише про тимчасову технічну паузу для певної категорії громадян України, а не всіх чоловіків чи всіх українців.
У МЗС все пояснили
Але важливо тут не зовсім це, а як саме у МЗС назвали це припинення. Дипломати радше просять називати це “тимчасовою паузою” і пов’язують це виключно з технічними нюансами, які треба пропрацювати.
Під час технічної паузи в прийомі нових заяв державні установи доопрацьовують механізми військово-облікової роботи для врахування норм нового закону.
Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків призовного віку, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами.
Щойно ця міжвідомча робота буде завершена, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз’яснення.
Які саме нюанси – не уточнюють, але натякають, що це пов’язано саме з новим законом про мобілізацію. У ньому, до речі, зазначається, що консульства і справді не надаватимуть низку послуг чоловікам призовного віку, якщо вони не оновили свої дані в ТЦК.
Експерти критикують рішення МЗС
Але тимчасова пауза, як це називають в МЗС, навряд легітимна, заявив у коментарі Громадському Григорій Трипульський, партнер юридичної консалтингової компанії “Де-юре”. Справа в тому, що це обмежує права чоловіків, які законно перебувають за кордоном.
Коли громадянин України виїхав цілком легально, і, наприклад, проживає десь за кордоном, отримав візу чи дозвіл на проживання і, наприклад, платить всі податки в Україну, він поки що нічого не порушує.
Закон про мобілізацію набуде чинності аж 18 травня. Але у МЗС протизаконність свого рішення спростовують і теж називають це поширеним міфом. По-перше, будь-хто з українців, незалежно від статі та віку точно отримає увесь обсяг підтримки, наприклад у разі ДТП чи стихійного лиха.
Консули все ще працюють 24/7 і не просто готові, а зобов’язані допомагати всім українцям, якщо ті вернулись до них зі своєю бідою.
Джерело: МЗС
Міф: Це рішення неконституційне, оскільки закон про мобілізацію ще не набув чинності.
Правда: Захист прав та інтересів громадян України за кордоном був і залишається пріоритетом МЗС.
Технічна пауза в прийомі нових заяв від чоловіків призовного віку зумовлена необхідністю підготовки до вступу в дію нових правил надання консульських послуг для цієї категорії громадян в зв’язку зі вступом в дію нового закону про мобілізацію.
Йдеться не про припинення надання послуг як таких, а лише про тимчасове призупинення прийому нових заяв на отримання консульських послуг. Таке рішення було вимушеним, оскільки строк їхнього розгляду може перевищувати термін вступу в дію нового законодавства. Мета — забезпечити ефективне та організоване надання послуг усім категоріям громадян в умовах змін в законодавчій базі.
Термін призупинення прийому нових заяв продиктований часом, який необхідний для внесення технічних змін до алгоритмів роботи інформаційно-комунікаційних систем, які використовуються для виконання відповідних консульських функцій, а також актуалізації підзаконних нормативних актів після ухвалення нового закону.
У своїй заяві МЗС неодноразово наголосили саме на “тимчасовості” припинення надання консульських послуг. До того ж там підкреслили – заяви на отримання нового закордонника, які надходили їм до 23 квітня, обробляються, і чоловіки отримають свої документи.
Утім, варто зазначити, що під час уже славнозвісних штурмів ДП “Документ” у Варшаві, мітингарі жалілися, що серед них є ті, хто давно надіслав заяву на поновлення паспорту і навіть отримав повідомлення від “Документу”, щоб забрати готовий. А 23 квітня його нібито не хотіли віддавати.
Чи справді МЗС порушує права людини?
І останній, і один з найпоширеніших, як вважають в МЗС, міфів про те, що дане рішення порушує права людини, передбачені міжнародним законодавством. Ось що про це кажуть в МЗС.
Джерело: МЗС
Міф: Це рішення порушує міжнародні конвенції щодо захисту прав людини.
Правда: Рішення тимчасове і стосується лише прийому нових заяв. Після уточнення механізмів втілення нового закону, прийом заяв відновиться. Про жодне порушення прав людини в цьому випадку не може йтися, адже кожна держава оновлює та уточнює своє законодавство, що іноді потребує внесення змін до порядку функціонування закордонних дипломатичних установ і надання консульських послуг.
Коли у МЗС “знімуть” паузу з консульських послуг – невідомо, але можна припустити, що 18 травня, коли набуде чинності новий закон про мобілізацію, ця “пауза” стане просто постійною, бо передбачена законом.