Згадуючи акул, більшість уявляє собі жахливих хижаків, які рвуть усе на своєму шляху, мов у фільмі “Щелепи”. Однак морські глибини приховують величезну різноманітність видів — від велетенських китових акул до крихітних карликових ліхтарних акул. Як виглядають наймасштабніші та наймініатюрніші представники цього виду? Ось їхній портрет, пише IflScience.
Найменша акула: карликова ліхтарна акула
Маленька і майже невловима, карликова ліхтарна акула може здивувати навіть найзавзятіших дослідників. Представники роду Etmopterus, до якого належить і ця акула, живуть на великих глибинах і їх вкрай рідко вдається спіймати. Науковці мають дуже обмежені дані про їхнє існування, адже ці крихітки водяться переважно в центральній Атлантиці, на глибині від 283 до 439 метрів, і відомі переважно завдяки кільком випадковим знахідкам біля берегів Південної Америки.
Карликові ліхтарні акули зазвичай досягають максимум 21 сантиметра. У 2021 році дослідники виявили особину рекордної для цього виду довжини — аж 28,9 сантиметра, що стало сенсацією у світі морської біології. Ця манюня має величезні очі, пристосовані до вловлювання навіть мінімальних проблисків світла в глибинах, а в її маленькій пащі науковці нарахували понад 60 гострих зубів.
Найбільша акула: китова акула, яка сягає 20 метрів
Зовсім інша історія з китовою акулою, що є справжнім гігантом. Довжина цих акул може досягати 20 метрів, а вага — понад 34 тонни, роблячи їх найбільшими рибами у світі. Проте, попри свої страхітливі розміри, китові акули зовсім не становлять небезпеки для людей: їхній раціон складається з планктону та дрібних організмів, яких вони вбирають разом із водою, фільтруючи їжу крізь свої зяброві пластини.
Китові акули зазвичай мають сіро-буре або синювате забарвлення зі світлішим животом. Їхню спину прикрашають світлі смуги та плями, що допомагає цим велетням зливатися з морськими хвилями. Окрім того, китові акули мають п’ять зябрових щілин, а також великі грудні, анальні та два спинних плавці, що надає їм вигляд своєрідної підводної гордості тропічних морів.
Живуть ці титани морів приблизно 70 років, проводячи більшість часу в теплих водах поблизу тропіків. Проте були випадки, коли їх спостерігали і в холодних широтах, наприклад, біля узбережжя Нью-Йорка.
Таким чином, хоч акули й асоціюються із загрозою та небезпекою, ці два представники виду показують, що в природі кожен з них має своє місце і свій спосіб виживання — від 20-сантиметрової карликової акули до велетенської китової.