Історія знає чимало прикладів жінок, які залишили по собі суперечливий і водночас незабутній слід. Ці жінки не боялися порушувати закони, кидати виклик суспільству та прокладати власний шлях, який часто вів до кровопролиття чи безжальної боротьби за владу.
Розповідаємо про 5 видатних жінок-злодійок, які залишили свій відбиток у світовій історії.
Лукреція Борджіа
Лукреція Борджіа була дочкою могутнього папи Олександра VI і сестрою Чезаре Борджіа, одного з найвпливовіших людей італійського Відродження. Її ім’я стало символом інтриг, отруєнь і змов, хоча історики досі сперечаються про ступінь її причетності до злочинів.
Лукреція була використана своєю родиною як політичний інструмент для укладення вигідних шлюбів, а її чоловіки нерідко ставали жертвами загадкових смертей. Вона мала талант до дипломатії і була майстерною маніпуляторкою, що дозволило їй утримувати контроль над багатьма політичними інтригами.
Чи справді Лукреція була злодійкою, чи лише жертвою обставин – залишається загадкою, але її постать і досі викликає страх і захоплення. Завдяки своїм діям і загадковому характеру, Лукреція увійшла до історії як одна з найвідоміших інтриганок свого часу.
Зображення куртизанки, що вважається портретом Лукреції Борджіа (зображення: Вікіпедія)
Єлизавета Баторі
Єлизавета Баторі, відома як “Кривава графиня”, увійшла в історію як одна з найжорстокіших серійних вбивць. Живучи у XVII столітті, вона була угорською аристократкою, яка, за легендами, катувала і вбивала молодих дівчат, щоб купатися в їхній крові, вірячи, що це дарує їй вічну молодість.
Її маєток став місцем жаху, де відбувалися страшні злочини, що шокували всю Європу. Єлизавета була засуджена і довічно ув’язнена у власному замку, але її справжня провина досі є предметом дискусій. Історики вважають, що багато звинувачень могли бути перебільшені через політичні інтриги та змови.
Незалежно від того, де закінчується правда і починається міф, Баторі залишила по собі слід як символ жіночої жорстокості і садизму. Її історія стала основою для численних легенд і художніх творів, які продовжують лякати і захоплювати людей.
“Кривава графиня” Єлізавета Баторі (зображення: Вікіпедія)
Клеопатра
Клеопатра VII, остання цариця Єгипту, була не лише відомою красунею, а й однією з найвпливовіших і найхитріших політиків свого часу. Вона була відома своїми стосунками з Юлієм Цезарем і Марком Антонієм, але також і тим, що вміла майстерно усувати своїх ворогів.
Існує безліч легенд про її вміння використовувати отрути та маніпулювати чоловіками заради збереження влади. Вона володіла неабияким інтелектом і політичною далекоглядністю, що дозволило їй утримувати владу навіть у найскладніші часи. Її смерть, як і життя, оповита таємницею – за однією з версій, вона покінчила життя самогубством за допомогою укусу кобри.
Попри те, що її вчинки викликають багато суперечок, Клеопатра залишається символом жіночої сили, розуму і небезпечної чарівності. Її історія доводить, що політичні інтриги і боротьба за владу не мають статі.
Картина Жана-Леона Жерома “Клеопатра і Цезар” (зображення: Вікіпедія)
Мессаліна
Валерія Мессаліна, третя дружина римського імператора Клавдія, відома своєю безпринципністю, амбіціями та жорстокістю. Вона використовувала свою красу і владу для усунення політичних суперників та задоволення власних амбіцій.
Її поведінка, пов’язана з розпустою та інтригами, стала легендарною, а ім’я – символом жіночої підступності.
Мессаліна часто вступала в змови і використовувала шлюбні зв’язки для зміцнення своєї політичної позиції. Вона була засуджена до смерті власним чоловіком після викриття чергової змови.
Картина Педера Крєєра “Мессаліна” (зображення: Вікіпедія)
Ізабелла Кастильська
Ізабелла I Кастильська, яка разом із Фердинандом II об’єднала Іспанію, відома своєю роллю у створенні іспанської інквізиції. Вона сприяла переслідуванню єретиків і євреїв, що зробило її ім’я синонімом безжальної релігійної нетерпимості.
Її політика призвела до масових страт і вигнання, що залишило глибокий слід у історії. Ізабелла була також ініціаторкою відкриття Америки Христофором Колумбом, але її правління запам’яталося більше як епоха терору. Її дії виправдовувалися релігійними мотивами, але часто призводили до страшних наслідків для простих людей.
Портрет Фердинанда і Ізабелли (зображення: Вікіпедія)