У польському Інституті національної памʼяті назвали українську Галичину “Східною Малопольщею”. Там вони планують шукати жертв Волинської трагедії.
Про це на своїй сторінці в Facebook розповів колишній очільник Українського інституту національної пам’яті народний депутат Володимир В’ятрович.
“В якій країні польський Інститут національної памʼяті хоче шукати жертв польсько-українського конфлікту? Директор цієї установи пан Навроцький заявив про пошукові роботи на Волині і Східній Малопольщі. Якщо ви не зрозуміли про які крім волинських територій ідеться, то це нормально. Тому що Галичину таким терміном іменували тільки короткий період 1922-1939”, — зазначив нардеп.
За його словами, причина запровадження такої назви тоді була виключно політичною. В’ятрович наголосив, що таким чином українську Галичину “вписували в загально польський наратив, витирали її українськість”.
“Вжитий нині директором ІНП термін “Східна Малопольща” — це не про вшанування памʼяті за загиблими тут поляками. А про жаль за втраченим територіями, які так і не стали польськими”, — підкреслив В’ятрович.
Варто зазначити, що 1 жовтня Український інститут національної памʼяті повідомив, що планує проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії у відповідь на звернення польських громадян. УІНП має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік.
Водночас там зазначили, що з огляду на обмежену кількість фахівців та на продовження повномасштабної війни Росії проти України, що супроводжується пошуковими та ексгумаційними роботами загиблих військових і цивільних, оперативність реалізації пошукових робіт залежатиме також від наявних ресурсів.
Що таке Волинська трагедія
У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на території України діяли одразу кілька партизанських рухів. Це були, в тому числі загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони здебільшого вели свою боротьбу на Волині та у Східній Галичині у 1943-1944 роках. Обидві сторони проводили взаємні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії за минулі роки. Ця подія досі залишається болісною темою у відносинах між Україною та Польщею. Польська сторона розглядає це як геноцид та наполягає на офіційному визнанні цього факту Україною. Українська сторона, визнаючи трагічність подій, зазначає, що насильство було взаємним.