Росія поставила хрест на своєму єдиному авіаносному крейсері “Адмірал Кузнєцов”, спрямувавши його екіпаж на війну в Україну як звичайних солдатів. Замість моря батальйон “Фрегат” послали у липні під Харків, а потім — під Покровськ.
Журналісти американського Forbes пишуть, що перекидання моряків на війну свідчить про те, що старий “Кузнєцов” вже ніколи не повернеться у море. Та й левова частка кораблів РФ — це занедбані та несправні залишки колишньої могутності.
Росіяни вкрали “Кузнєцова” в України і все пішло не так
Керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХI” Павло Лакійчук розповів, що неприємності у “Адмірала Кузнєцова” почалися давно — відколи росіяни вкрали його в Чорному морі в 1991 році попри заборону Києва.
Авіаносний крейсер “Адмірал Кузнєцов” був побудований на Чорноморському суднобудівному заводі у Миколаєві. Він призначався для роботи в південних широтах, але РФ після крадіжки кинула його на північ. Корабель включили до складу Північного флоту.
“Конструкція проєктувалася для роботи в південних широтах. І, відповідно, турбінна установка розрахована на певний температурний режим. Але росіяни, коли його крали, відправили його на далеке заполярне коло. Це північ, де температурний режим зовсім інший. Далі вся служба цього корабля перетворилася на одну суцільну пригоду, не в хорошому сенсі. Тут проста в принципі мораль — не кради та не будеш покараний“, — зазначає Лакійчук.
Ганебний “Кузя”
Лакійчук згадує, що “Кузнєцов” добряче зганьбився в Середземному морі, коли його через несправність відмовлялися приймати європейські країни:
“Після декількох походів в Середземне море “Кузя”, це така народна назва “Кузнєцова”, добряче осоромився. Він дійсно становив небезпеку в Середземному морі, на переході через Атлантику. Але не через те, що у нього грізні літаки, а через те, що міг створити екологічну катастрофу в тих районах, де він проходив. Йому відмовляли у можливості пришвартуватися — “Тримайтесь подалі від нашого берега!”. Це була екзотика для Європи”, — згадує Лакійчук.
Авіаносець на сміх усьому світові лишав після себе величезні чорні плями у воді, бо використовував і досі використовує дешевий мазут. Крім впливу на воду і повітря, мазут забруднює воду. При витоку в водойми, мазут може утворити нафтову пляму, яка зашкодить водним мешканцям і порушити екосистему.
Окрім цього, “Кузя” ще й жахливо димів — завдяки своїй архаїчній силовій установці та пальному. Адже мазут виділяє у повітря густий чорний дим, а ще ряд шкідливих забруднюючих речовин, включаючи діоксид сірки, оксиди азоту.
У 2016 році “Кузя” зганьбився у Сирії — лише за один місяць об нього розбилися два літаки. Через обрив троса-аерофінішера на кораблі винищувач Су-33 викотився за межі палуби (пілот катапультувався), а МіГ-29КР впав у море за кілька кілометрів від корабля. З “Кузею” таке трапляється часто — у вересні 2005 року в Північній Атлантиці потонув Су-33 не зміг сісти на палубу, причому за однією з неофіційних версій пілота також підвів аерофінішер.
У 2018 році “Кузю” нарешті поставили на ремонт і на цьому розпочинається його, швидше за все, остання епопея.
“Ремонт був в Росії. І там ремонт особливо великого корабля — це велика “сицилійська пральня”, на якій відмиваються величезні кошти. Мало що доходить безпосередньо до об’єкту ремонту. “Кузнєцова” перманентно ремонтували, переносили терміни вводу в експлуатацію на рік, другий, третій. Кожного наступного року розповідали, що ось через рік точно увійде в склад флоту”, — каже Лакійчук.
За цей час на ньому спалахнули щонайменше дві пожежі. Також у 2018 плавдок, в якому він стояв, пішов на дно, на “Кузю” впав кран і пробив палуби.
Лакійчук підсумував, що авіаносець працював як причина для відмивання коштів.
У чому його унікальність
Це щось середнє між авіаносцем і ударним кораблем. Корабель має трамплінний зліт, який мав забезпечити ширше використання завдяки збільшеній польотній палубі. Він також оснащений не лише бортовою авіацією, а й протикорабельним ракетним комплексом великої дальності П-700 “Граніт”.
Українські заводи побудували більшість великих морських двигунів радянського флоту. Коли в “Кузнєцова” виникли проблеми з двигуном, розраховувати на допомогу Миколаєва було б наївно.
У “Кузнєцова” є колеги за нещастям
Лакійчук підсумував, що великі кораблі — це дійсно велика російська проблема. Адже ремонтувати, будувати їх вони не вміють
“Крім “Кузі”, ще є один герой, “Петя” — це атомний ракетний крейсер “Петр Велікій”, колишній радянський корабель, який мав демонструвати технологічну перевагу російського флоту у світовому океані (наразі він вже не перший рік перебуває в ремонті — Ред.)”, — каже експерт. До речі, якщо “Кузнєцова” ще можна без проблем порізати на метал, то в атомних крейсерах існує ще проблема утилізації атомної енергетичної установки.
Сучасна військова техніка, розробки та постачання зброї, аналітика оборонних технологій і нові системи безпеки — усе про армійське оснащення України та світу читайте в розділі «Зброя».