Ще у червні президент України Володимир Зеленський повідомив, що раніше були позитивні випробування ракети “Сапсан” і вже тривала розробка можливості масового виробництва балістичної ракети. З того часу в тилу російської території фіксувалися успішні влучання невідомою зброєю і поставало питання, з чого саме завдавалися удари.
Більш офіційної інформації про можливість застосування “Сапсанів” майже немає. Натомість, 9 грудня Зеленський повідомив про те, що “Сапсани” вже почали запускати. Глава держави вирішив, що ворог не повинен знати усіх деталей, і тому більшої інформації не надав.
Детально про перспективи застосування балістичних ракет “Сапсан” УНІАН поспілкувався з військовим аналітиком, авіаційним експертом Костянтином Криволапом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна вже почала застосовувати балістичні ракети “Саспан”, але він вирішив не розкривати подробиць. Що ви з цього приводу думаєте?
А навіщо повідомляти деталі? Для того, щоби наші люди запитали, а чого не б’єте по Москві? А де бункер Путіна? Чому не б’єте по бункеру Путіна?
Можливо…
Насправді, судячи з усього, “Сапсанів” вже було використано точно більше десяти, а, можливо, навіть і до двадцяти.
Не виключаю, що росіяни щось могли збити. Але дуже у цьому сумніваюся, тому що система С-400 не дуже здатна збивати балістичну зброю.
Треба починати з історії.
На початку 1990-х Україна починала цю розробку. Тоді проєкт називався “Борисфен”. Хотіли вражати усе – наземні, морські й повітряні цілі. Вона планувалася і як зенітна ракета, і як балістична ракета. Фактично, різниця полягала у тому, яка стоятиме система наведення. А усе інше – однакове.
Почали цю ракету робити, а потім казали, що Радянському Союзу вже кінець, і на цьому ця історія закінчується.
Але за президенства Віктора Ющенка у 2005-2006 роках про цю систему знову згадують, і тоді вже було зрозуміло, що тактичних ракетних комплексів “Точка-У” нам не вистачає, бо вони закінчуються, і що ми у цьому питанні повністю залежні від Російської Федерації.
Конструкторському бюро “Південне” дають гроші, і кажуть: розробляйте таки “Сапсан”, він нам потрібний. За планом, було визначено 2012-й як рік завершення усієї процедури. Але ще раз хочу наголосити, що це балістична зброя часів Радянського Союзу. Тобто, там були реалізовані ідеї, які ще були при Радянському Союзі.
Потім у 2008-му році у нас іде суттєва криза. Ця історія з “Сапсаном” закінчується і проєкт заморожується. Він стоїть.
У 2010 чи 2011 році з’явилася пропозиція від Саудівської Аравії. Саудити хотіли надати Україні кошти, аби ми розробили їм балістичну ракету. Їм ракету зробили. Але було виготовлено навіть дві установки. Одну для Саудівської Аравії, а другу – для ЗСУ. І на цьому ця історія фактично завершилась.
За часів президенства Петра Порошенка починаються випробування цього “Сапсана”, і там йде рух, але трохи обмежений. Тоді ракета була готова десь на 80%.
Ця ідея, започаткована ще у 1994 році, в 2019-2020 роках вже була підстаркуватою. Система не була доведена до кінця. І результат не був зрозумілий.
Потім почалася гаряча фаза війни. З самого початку було не до цього, а потім про ракету згадали. Десь з 2024-го року знову починаються випробування, і вже випробовують цей “Сапсан” не тільки ударами на полігонах України, а вже і по росіянах. А росіяни не все розуміють, бо нам вдається зберігати якусь секретність.
Ракети починають потроху літати. Вони вражають склади. Вражають командні пункти. Б’ють ще недалеко, бо ця ракета розрахована на те, що буде бити до 500 км. Бойова частина буде десь на рівні 500 кг. Маса ракети десь близько трьох тонн. Вона повинна розганятися десь до трохи більше 5 махів. Система наведення в неї була GPS-інерційна, захищена від РЕБу, і додавалась ще своя головка самонаведення і своя оптико-електронна система наведення. Зараз ця ракета може влучати з точністю 10-20 метрів.
Щодо характеристик потужності ракет “Сапсан”, якщо порівнювати її спроможності із ракетами західного виробництва, чи має вона переваги?
Цю ракету часто порівнюють або з американською ATACMS, або з російським “Іскандером”.
ATACMS – це взагалі інша гілка розвитку цивілізації. Досить стара. Вона до 300 км. Її бойова частина десь до 230 кг. І вона взагалі трохи іншої концепції. Концепція – ближче до фронту, швидше під’їхали, швидше бабахнули з Himars, і побігли подалі з того місця, з якого запустили.
У “Іскандера” пускова має вагу десь 40 тонн, у “Сапсана” вона удвічі менша, хоча коліс там більше. Пускова установка “Сапсана” досить швидко розгортається. Якщо “Іскандер” розгортається десь за 20 хвилин і звалює за 20 хвилин, то “Сапсан” десь за 12-15 хвилин. Це досить швидко. Ракета досить ефективна, якщо в тебе є хороша розвідка. Виїхав “Іскандер”, готується до пуску, і паралельно з цим, фактично, викидається “Сапсан”, який буде бити по тим позиціям, де має бути ураження “Іскандера”.
Це непроста справа, але є така інформація, що інколи нам це вдавалось. Є повідомлення, що ми уражали пускові “Іскандери”. Коли “Іскандер” виїжджає, то його охороняють дуже серйозно.
Ми діставали. Не завжди діставали за допомогою “Сапсанів”, але, судячи з усього, “Сапсани” використовували. Є купа повідомлень, що росіяни не розуміли, що вдарило. Тобто, тривоги не було, а ракеті “Сапсан” 500 км пролетіти – це 5-7 хвилин. Були скарги, що щось прилетіло, а тривогу не оголошували, які “погані місцеві владні структури, не повідомляють, а воно так вдарило, що ж це було, якась ракета?”.
На мою думку, ураження від нашої балістики буде десь на рівні 80%. Може трохи менше, але буде на високому рівні.
Ви згадали, що могло бути 10 або навіть 20 застосувань ракет “Сапсан”. У що саме ми могли влучати, якими могли бути цілі?
Ситуація така, що росіяни поки не розуміють, що до них прилетіло. Поки наш президент не сказав, не здогадувались. Реєстрації такого процесу не було. Крім того, навіть якщо вони і реєстрували це, то не могли сказати, що українці можуть мати балістичну зброю і лупити нею по Росії, це ж не комільфо. А тим більше казати, що вони щось пропустили або щось не збили – це ж взагалі, не “по-пацанячому”. Тому, я думаю, що таких повідомлень не було.
Те, що у нас є ракета “Сапсан” – це дуже добре. Те, що ми будемо нею бити – це чудово.
У мене нещодавно запитали про мрію. Я хочу мати балістичну ракету дальністю 700 км, з бойовою частиною 500 кг, і хочу їх мати 700 штук. Тоді 80% ВПК Росії не буде.
На вашу думку, якщо у нас дійсно буде вироблена така кількість балістичних ракет – 700 одиниць, який це матиме вплив на РФ?
Буде половина.
Половина від цієї кількості?
Так, зараз виходять десь на 20-30 ракет на місяць. Це з відкритих джерел. Саме балістичних “Сапсан”. Я думаю, десь така цифра буде – з січня вона вже буде відома.
У деяких ЗМІ вважають, що початок застосування “Сапсанів” – це прорив. У чому цей прорив полягає?
Прорив у тому, що це балістика, яку дуже важко взяти.
Виходить, що роcіянам слід боятися українських “Сапсанів”?
Абсолютно. Вони бояться ATACMS, а це на 200 км далі і бойова частина удвічі більша. Але я думаю, що цей наш “Сапсан”, який розроблявся нібито під 500 км, він буде літати на дальність 700-850 км. Ця моя підозра залишається підозрою. Хочу сказати, що за масою габаритних характеристик виходить так, що ця ракета буде бити на 800-850 км.
Сучасна військова техніка, розробки та постачання зброї, аналітика оборонних технологій і нові системи безпеки — усе про армійське оснащення України та світу читайте в розділі «Зброя».