Залужний зробив комплімент російській армії

Росія за чотири роки повномасштабної війни побудувала нову армію, яка збирає, аналізує й одразу впроваджує бойовий досвід. Нарощування боєздатності збройних сил Росії має сформувати в Європи реалістичне бачення майбутньої безпекової архітектури. Про це розповів колишній Головнокомандувач Збройних Сил та посол України у Великій Британії Валерій Залужний, пише «Українська правда».

Залужний вважає, що Росія поступово вчиться та покращує свої можливості: «За майже чотири роки війни в Україні Росія системно навчається воювати краще. Вона вже побудувала нову армію, яка збирає, аналізує й одразу впроваджує бойовий досвід. Усе це фіналізується в розробці нових доктрин і програм підготовки». 

За словами Залужного, РФ успішно використовує свій досвід для створення нових підходів та програми підготовки армії. «Національний склад полонених, що потрапляють до ЗСУ, може також свідчити про передачу цього унікального досвіду в такі країни, як Китай, Іран і Північну Корею. А отже, це свідчить про неминучу масштабну реформу збройних сил Російської Федерації як під час війни, так, можливо, і в повоєнний період», – пояснює він.

Валерій Залужний вважає, що реформу збройних сил РФ можна очікувати не пізніше 2030 року. Це будуть збройні сили роботів, автономних систем і штучного інтелекту, об’єднаних досвідом та вже діючими доктринами. «А головне – вони будуть здатні масштабувати свої нові спроможності до необхідного рівня. Це буде нова гонка озброєнь за право контролю над системою глобальної безпеки», – зазначає Залужний.

Залужний вважає, що армії НАТО на той момент навряд чи будуть готові до війни з оновленими російськими військами. 

Колишній Головнокомандувач Збройних Сил України також пояснив, що лише завдяки спільним зусиллям Україна зможе ділитися з партнерами цінним бойовим досвідом, щоб допомогти ЄС зміцнити свою оборону не лише у сфері оборонно-промислової кооперації.

«Для створення нової архітектури європейського континенту потрібно не менше п’яти років, які будуть супроводжуватися як інерцією, пов’язаною зі сподіванням на збереження прийнятного способу існування, так і подоланням бар’єрів у демократичному суспільстві», – підсумував він.