Атака України на військові аеродроми Росії 1 червня сигналізує про те, що війна, яка давно зайшла в глухий кут, вступає в небезпечну фазу.
Як пише The Wall Street Journal, при цьому обидві сторони, мабуть, налаштовані на ескалацію, а перспективи мирної угоди за посередництва США здаються недосяжними.
“Замість того, щоб охолонути, виснажлива 40-місячна війна, схоже, стає ще спекотнішою – за мінімального опору з боку Дональда Трампа”, – зазначає видання.
При цьому питання полягає в тому, чи спонукають зростаючі атаки адміністрацію США до глибшої участі в мирному процесі – чи вона відступить, як неодноразово погрожували зробити чиновники США. Хоча деякі аналітики кажуть, що обіцянка Трампа відмовитися від війни нереальна.
“Відхід продовжить бойові дії. Це було б визнанням невдачі”, – сказав колишній посол США в Україні Вільям Тейлор.
Однак російський лідер Володимир Путін, схоже, все ще розраховує, що у Трампа немає бажання тісніше стояти на Україні, і він скоріше вийде з конфлікту, ніж введе додаткові санкції або відновить великомасштабне постачання зброї США в Україну, зазначає WSJ.
При цьому якщо в адміністрації Трампа і є стратегія, що виходить за рамки закликів до Путіна припинити бойові дії в обмін на територіальні поступки та інші стимули, вона ще чітко її не оголосила, зазначає WSJ:
“Трамп не прагнув посилити економічний і військовий тиск на Росію. І він не брав активної участі в плануванні оборони України, включно з координацією майбутніх потреб у зброї. Він незвично мовчав про удари безпілотників України по російських базах. Зеленський повідомив журналістам у понеділок, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган запропонував провести саміт чотирьох лідерів наприкінці цього місяця за участю себе, Трампа, Путіна й українського лідера. Але адміністрація не повідомила, чи буде Трамп присутній на такій зустрічі”.
Видання прогнозує, що за відсутності міжнародного тиску бойові дії цього літа можуть навіть посилитися, оскільки Кремль прагне змістити лінію фронту.
Тим часом коротка зустріч України та РФ у Стамбулі 2 червня призвела до прогресу з гуманітарних питань, але не просунула сторони до перемир’я. У будь-якому разі, пропозиція Кремля, про яку повідомили російські державні ЗМІ, мало чим відрізнялася від максималістських вимог, які Москва висувала впродовж кількох попередніх місяців: офіційне визнання чотирьох спірних українських територій частиною Росії, виведення українських військ із цих районів та дотримання Києвом політики нейтралітету, що не дасть йому змоги вступити до Європейського союзу чи НАТО:
“Це була ще одна ознака того, що Росія сповнена рішучості продовжувати війну, яку вона почала. Україна, тим часом, продовжить робити сміливі кроки на свій захист”.
Оперативні зведення, події на фронті й військові рішення — у розділі «Війна».