Володимир Путін «погодився» із «пропозицією» Олександра Лукашенка повернутися до переговорів з Україною щодо узгодженого у Стамбулі договору.
У розмові, стенограма якого наводиться на сайті Кремля, Лукашенко зазначив, що під час переговорів у березні—квітні 2022 року сторони погодили «серйозні зрушення», але пізніше домовленості було зірвано, пише Хартія-97.
Олександр Лукашенко запропонував «дістати той документ, який ви колись мені показали та передали, покласти на стіл та рухатися ним».
“Так, і з ним працювати”, – погодився Путін.
Лукашенко додав, що документ містить «прийнятну позицію і для України», і Київ два роки тому прийняв її.
«Вони ж погодились. Звичайно», – зазначив Путін.
Олександр Лукашенко, який у 2022 році передбачав, що Київ візьмуть за «три-чотири дні», заявив, його «чуття ніколи не обманювало» і тепер він відчуває, що ініціативи Путіна щодо закінчення війни «знайдуть відгук в Україні».
«Я готовий з вами разом стати пліч-о-пліч і працювати в цьому напрямку», — сказав Олександр Лукашенко.
Хоча білоруська армія і не бере участі у військових діях, війна Росії та України має катастрофічні наслідки для Білорусі. Білорусь, яка і раніше була залежною від російських нафтогазових дотацій, виявилася відрізаною від традиційних світових ринків і тепер уже повністю прив’язана до російського, а еміграція з країни досягла історичних рекордів.
Напередодні російське видання «Новая газета Европа» повідомляло, що Туреччина просуває новий проект мирної угоди між Росією та Україною . За словами джерела видання, яке ознайомилося з документом, в його основу лягли пункти з першої угоди у Стамбулі. Однак оновлений договір передбачає заморожування війни за існуючою лінією фронту, зобов’язання провести референдуми на захоплених Росією територіях України у 2040 році, а також гарантії позаблокового статусу України до 2040 року.
Москва 2022 року розпочинала війну, розраховуючи на швидке завоювання України. Судячи з риторики Путіна та дій РФ на той час, за окупацією України була б ліквідація української та білоруської державності та інкорпорація українських та білоруських земель до складу Росії за зразком того, як це сталося з Донецьком, Луганськом та окупованими територіями Запорізької та Херсонської областей.
Натомість Росія отримала затяжну війну, на якій втратила щонайменше 75 тисяч людей убитими. Значну частину російської військової техніки було знищено, включаючи тисячі танків. Репутація російських озброєнь постраждала, а престиж західних зріс.
Готовність Москви вести переговори свідчить: вона змирилася з тим, що ці початкові цілі війни нині неможливо досягти. Але немає підстав думати, що Росія від цього відмовилася. Саме тому багато хто в Україні та країнах Євросоюзу виступає проти такого заморожування конфлікту. На їхню думку, Москва шукає перепочинку, щоб відновити арсенал озброєнь та відновити тиск на Україну в зручний для себе момент.
На думку критиків ідеї таких переговорів лише вихід України на законні кордони 1991 року може стати страховкою від повторення війни в майбутньому.
Оперативні зведення, події на фронті й військові рішення — у розділі «Війна».