На щорічному саміті Альянсу у Вашингтоні, НАТО, ймовірно, запропонує нашій державі пакет безпекової допомоги, проте він навряд чи задовольнить прохання України про членство в НАТО на тлі вторгнення РФ.
Про це інформує “Defense News”.
За словами посла США при НАТО Джуліанни Сміт, окрім пакета, наданого у липні, іще 32 країни закінчують підготовку низки двосторонніх угод на підтримку України до саміту – 13 із них вже укладено.
“Члени Альянсу запропонують цілий пакет досягнень, які слугуватимуть мостом до їхнього членства в Альянсі. Частиною цього пакету буде мова, якою ми опишемо прагнення України до членства в самій декларації”, – наголосила вона під час круглого столу Групи письменників з питань оборони в понеділок.
Окрім цього, Джуліанна Сміт зазначила, що такі дії частково означатимуть визначення певної двосторонньої підтримки, що наразі надають Україні, а також передача її під командування НАТО.
“Частково це буде робота над визначенням нових ресурсів для наших друзів в Україні і забезпеченням того, щоб ми надіслали сигнал Москві, що альянс НАТО нікуди не дінеться”, – запевнила Сміт.
У публікації наголосили, що під час візиту генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга до Києва у квітні, він висловив переконання, що “Україна приєднається до НАТО”.
“Робота, яку ми зараз проводимо, ставить вас на незворотний шлях до членства в НАТО, так що, коли прийде час, Україна зможе стати членом НАТО негайно”, – наголосив Столтенберг.
Щобільше, деякі оборонні компанії з країн НАТО виявили інтерес до спільного виробництва певних військових засобів, таких як безпілотні системи. Нещодавно, у травні, Сполучені Штати анонсували надання Україні пакету зовнішньої військової допомоги на суму 2 мільярдів доларів, який, в цілому, спрямований на підтримку розвитку оборонно-промислової бази України.
“Ці кошти надходять здебільшого від європейських, канадських чи американських компаній, які розглядають можливості спільного виробництва”, – додала Сміт.
За словами Столтенберга, Європа та США продовжать надавати допомогу Україні навіть після виборів нового американського президента.
“Європейські союзники та США продовжать підтримувати Україну, оскільки це відповідає нашим інтересам у сфері безпеки. Думаю, США надійдуть також незалежно від результатів виборів”, – заявив він.
Генсек НАТО також зауважив, що після закінчення “холодної війни” Захід не приділяв достатньої уваги розвитку своєї військової промисловості.
“Згоден, що Росія розвивала свою військову промисловість швидше, ніж ми очікували, а союзникам по НАТО на збільшення виробництва знадобилося більше часу, ніж слід”, – сказав він, додавши, що наразі ситуація змінюється. Усі країни НАТО нарощують потужності з виробництва зброї, а “США подвоїла можливості виробництва 155 мм снарядів”.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг також вважає, що попри зростаючі виклики перед Україною на полі бою, українські сили зможуть відстояти свої позиції з належною та тривалою підтримкою союзників по Альянсу.
“Україна продовжує хоробро битися, але виклики, які стоять перед нею, стають дедалі більшими й зростають. Україна ще може перемогти, але тільки з тривалою та міцною підтримкою союзників по НАТО”, – заявив Столтенберг.
Він також запропонував, щоб щорічне фінансування союзниками військової допомоги становило щонайменше EUR40 млрд.
“Я запропонував, щоб союзники взяли на себе річні фінансові зобов’язання щодо України. Від початку повномасштабної війни у 2022-му, союзники надали близько EUR40 млрд військової допомоги Україні щороку. Ми маємо забезпечувати принаймні цей рівень підтримки щороку так довго, як це необхідно. Я також запропонував, щоб союзники розділили це навантаження порівну. Це покращить відповідальність і надасть Україні передбачуваності, яка потрібна їй для довгострокового планування”, – пояснив свою пропозицію Столтенберг.
Вступ до НАТО без повного контролю над територіями: чи можливо
Від моменту заснування НАТО в його статуті було чітко визначено, які території охоплює дія 5 статті про колективну оборону. Серед іншого, вона не включала колонії, які на той час перебували під владою Великої Британії та Франції. Гарантії Альянсу для деяких частин території України є цікавою пропозицією, але це в жодному разі не означає зміни кордонів України, адже їх встановлює не НАТО.
Про це заявив голова Громадської ліги “Україна — НАТО” Сергій Джердж в ефірі телеканалу FREEДОМ.
Саме так він прокоментував слова прем’єр-міністерки Естонії Каї Каллас щодо того, що у разі приєднання України до Альянсу без частини територій, це також буде перемогою, оскільки хоча б частина України буде захищеною.
“Це дуже цікава пропозиція та правильна, я думаю, у цих умовах, які склалися. Річ у тому, що НАТО не змінює кордонів. Кордони визнані світовою спільнотою… Якщо країна, така як Україна, стає членом НАТО, вона стає членом НАТО повністю з усією своєю територією. А п’ятий пункт, наприклад, або якийсь інший пункт, можна зробити висновок, що ця стаття належить до території, яку контролює центральна влада. І це не є прецедентом для НАТО. Це було від початку створення НАТО”, — прокоментував Сергій Джердж.
Він наголосив, що такий прецедент міг би стати для України досить успішним.
“У НАТО вступає вся країна зі своїми кордонами, які регулюються міжнародним законодавством, це перше. Друге: та територія, яка контролюється центральною владою, підпадає під захист п’ятої статті. І якщо Росія після цього факту захоплює хоч одне село на лінії розмежування, то фактично вона у такому разі розпочинає війну з НАТО. Але натомість для України це законодавство і цей варіант не знімає можливості повернення своїх територій. Ми маємо право і, я думаю, робитимемо все можливе для того, щоб повернути свої території у будь-який спосіб. Я думаю, що якби це й сталося, такий варіант, Росія сама потроху відповзла б убік і дала б Україні спокій”, — наголосив голова Громадської ліги “Україна — НАТО”.
Оперативні зведення, події на фронті й військові рішення — у розділі «Війна».