Ситуація в Селидовому залишається критичною, і бойові дії в місті набувають все більш інтенсивного характеру. Згідно з повідомленням Генерального штабу, ворог активно атакує позиції ЗСУ, використовуючи не тільки піхоту, але й авіацію та артилерію. Також за останні дні було здійснено десятки ударів, спрямованих на знищення українських укріплень і цивільної інфраструктури.
Журналіст Богдан Мірошников коротко описав ситуацію в Селидовому як “критичний @здець”, підкреслюючи контроль ворога над східними частинами міста, просування на південь та бої за багатоповерхівки в центрі. Мірошников також звернув увагу на події у Вишневому, де окупанти просунулися на 200-300 метрів вглиб міста.
“У Селидовому ворог контролює повністю східну частину. Частково – південь та центр міста. На півночі та ще поки у підконтрольний частині центру – бої за багатоповерхівки. Здається мені, що потроху приходить час для важких рішень щодо Селидового”, – повідомив він.
Військові, які беруть участь у боях, також підтверджують складність ситуації. За словами військового Станіслава Бунятова з позивним “Осман”, російські війська активно просуваються містом, причому їхні підрозділи пересовуються хаотично, без закріплення на зайнятих позиціях. Це створює постійно змінювану і нестабільну ситуацію, коли контроль над певними районами переходить від однієї сторони до іншої на короткий час.
“Ворожа піхота хаотично пересувається по більшій частині Селидове, наша техніка проривається крізь стрілецький вогонь ворога. Ситуація важка”, – зазначає він.
Військовий з позивним “Алекс” також підтвердив, що Селидове стало епіцентром бойових дій не лише на Донбасі, а й на всіх фронтах. Бої йдуть практично по всіх частинах міста, і ворог штурмує позиції ЗСУ з різних напрямків. При цьому ворог не закріплюється на нових позиціях, що створює так звану “сіру зону” – територію, яка формально не контролюється жодною зі сторін.
“Характерні бої тим, що ворожа піхота проскакує у всі щілини і не закріплюючись йде далі, тобто тотальна сіра зона, тим не менш для нас це не краще. До прикладу, вчора [окупанти] закинули відос з тряпкою на багатоповерхівці, в той же день по ній відпрацювали, але і наші підрозділи там не закріпились”, – написав він.
За словами військового “Мучного”, ситуація в місці залишається напруженою, і українські війська змушені маневрувати в умовах, коли противник активно накопичує резерви. Ворог контролює до 85% міста, що змушує українські сили готуватися до можливого відступу, як це вже відбулося в інших містах, наприклад у Новогродівці.
Експерти та військові аналітики також звертають увагу на стратегічне значення Селидового. Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці, зазначає, що падіння Селидового може відкрити шлях до подальшого наступу на Покровськ. Однак він також зауважує, що росіяни також можуть звернути інший напрямок для подальшого просування – Курахове, що дозволяє їм вирівняти лінію фронту та усунути загрозу з боку українських військ.
“Я не думаю, що вони далі будуть намагатися висувати ось цей клин. Вони дійсно його зробили більш широким, але все-таки, мені здається, що наступною точкою буде Курахове задля вирівнювання цієї лінії, щоб, грубо кажучи, наші війська не стояли у них під дихом. І також вони продовжують свій рух до Богоявленки після того як вони взяли Вугледар”, – зазначив Жмайло.
У ефірі “Фабрика новин” Дмитро Жмайло зазначив, що російські війська продовжують зазнавати значних втрат у районі Селидового, де українські сили дещо загальмували їхній наступ, хоча це місто було ключовим ще для літньої наступної кампанії. Військовий експерт також звертає увагу на загрозу для Куп’янського напрямку, де росіяни змогли роз’єднати українське угруповання на схід від річки Оскол, створюючи нові виклики для української оборони.
“Це також ставить перед нами дуже багато викликів і перший виклик – це північне угрупування, яке знаходиться в районі Куп’янська. Воно не таке потужне, як південне (де воює і 3-я штурмова бригада) але власне отут дуже цікаво, які росіяни першочергово будуть виконувати задачі. Чи вони далі будуть рівняти лінію до Осколу і спочатку спробують підійти до Куп’янська/ Чи вони все-таки будуть розвивати свій наступ на Борову і починати підсікати нас із півночі, тому це досить таки цікаве завдання. Якщо вони, наприклад, активізують наступ тут, і вирішать питання з Селідовим, то,скоріш за все, вони можуть дозволити собі рухатися і з півночі, і з півдня на агломерацію міст Краматорськ, Слов’янськ, Костянтинівка і інші міста. З іншого боку, якщо вони будуть більше оперувати саме по лінії Вугледар – Курахове, то, можливо, намагатимуться рухатися туди задля захоплення Курахового. І тоді Курахове може стати для них більш легшою задачею, ніж захоплення Селідового”, – каже Дмитро Жмайло.
Так само і колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов у коментарі РБК-Україна пояснює, що неможливо, фактично перебуваючи в оточенні, довгий час тримати оборонні рубежі. Але ця вірогідність залежить від того, чи вистачить ворогу ресурсів атакувати.
“Тобто тут два варіанти. Або ми втримуємо ці логістичні маршрути, які зараз використовуємо. Або у разі їх втрати, скоріш за все, побачимо вихід українських сил буквально з боєм з оточення у районі Селидового. Така вірогідність є”, – вважає співрозмовник.
Він звернув увагу, що ворог діє комплексно, проводячи флангові атаки, намагаючись взяти в оточення український гарнізон в Селидовому. І в той самий час веде штурмові дії буквально в лоба ЗСУ. Така тактика дій малими піхотними групами дається в знаки, зазначає військовий експерт.
“Ворог буквально просочується крізь наші оборонні рубежі та позиції, займає нові будівлі, підтягує резерви і далі продовжує наступати”, – сказав Селезньов.
Оперативні зведення, події на фронті й військові рішення — у розділі «Війна».