Путін розглядає війну в Україні як боротьбу Росії проти колективного Заходу

Про це йдеться у  зведенні Інституту вивчення війни

Аналітики ISW звернули увагу на нову заяву російського диктатора Володимира Путіна, який назвав Захід «ворогом» Росії та натякнув, що РФ воює в Україні, аби перемогти Захід. Таку позицію він озвучив під час візиту у військовий госпіталь в Московській області на початку січня. Путін додав, що, мовляв, «сама Україна для нас [Росії] не ворог», натомість її ворогами є «оті, хто хоче знищити російську державність, ті, хто хочуть добитися, як вони кажуть, стратегічної поразки Росії на полі бою, — а це, в основному, на Заході там, […] так звані еліти, для яких існування Росії – принаймні, в її сьогоднішній якості, розмірах — неприйнятне». Диктатор також стверджував, що західні еліти нібито намагаються розділити Росію на п’ять частин і намагаються зробити це за допомогою України. Путін при цьому висловив упевненість, що Росія «впорається із [Заходом] швидше», аніж, мовляв, Захід здолає Росію на полі бою в Україні. Путін також дав зрозуміти, що не вважає проблемою постачання західної допомоги Україні, оскільки вона, мовляв, вже «повністю знищена», від країни «нічого не залишилося», і вона нібито   «існує лише на подачках», пише nv.ua

Натяки Путіна на те що Росія веде екзистенційну війну проти Заходу в Україні вкотре доводять, що диктатор не розглядає Україну як незалежну державу і тому зображує своє повномасштабне вторгнення в Україну як протистояння між РФ та Заходом. Так він навмисно спотворює реальність того, що саме Росія вторглася в Україну, аби знищити її суверенітет і територіальну цілісність, нагадують в ISW. Крім того, зміна наративів Путіна з акцентом на протистояння із Заходом може вказувати на те, що він сприйме та/або подаватиме будь-які коливання в західній підтримці України та будь-які поразки України на полі бою як перемогу Росії в цьому нібито російсько-західному протистоянні.

Те, що Путін розглядає свою війну в Україні як боротьбу Росії проти Заходу, свідчить і про те, що він не має наміру сумлінно вести переговори з Києвом та готує підґрунтя для того, аби переконати Захід зрадити Україну шляхом переговорів. Ймовірно, Путін навмисно й фальшиво представляє Україну лише пішаком у конфлікті між Росією та Заходом, щоб замаскувати свої експансіоністські та максималістські цілі встановлення повного ефективного російського контролю над Україною. Натомість у заявах 1 січня він продемонстрував наміри вести переговори виключно із Заходом і лише про майбутнє України в російській сфері впливу та про відмову Заходу від України. Путін не демонструє жодних сигналів зацікавленості у переговорах з Україною як з автономним гравцем, констатують експерти ISW. Вони нагадують, що раніше Путін дотримувався подібної позиції, висуваючи свої два ультиматуми Сполученим Штатам і НАТО в грудні 2021 року. Тоді він прагнув змусити Захід визнати сферу впливу Росії в Східній Європі та фактично «здати» базові елементи суверенітету України заради «деескалації» між Заходом і Росією у протистоянні, розпаленому самим Путіним. Тож нині будь-яке зобов’язання Заходу вести переговори про майбутнє України в обхід самої України стане сигналом для Росії про те, що вона може нав’язати свою волю країнам, які, на думку Москви, перебувають у сфері її впливу — навіть країнам за межами України, потенційно включно з Фінляндією та Молдовою, попереджають в ISW.

Путін також може розширювати свої військові цілі в Україні, щоб включити в них конфронтацію із Заходом у спробі обґрунтувати необхідність постійного нарощування російської армії та виправдати великі втрати на полі бою. У 2023 році Росія майже не здобула значних завоювань, хоча намагалася зробити це ціною дуже високих втрат у живій силі. Міністерство оборони Великої Британії (МО) 30 грудня нагадало, що середньодобовий рівень втрат росіян в Україні зріс майже на 300 осіб протягом 2023 року, і що до кінця 2024-го втрати росіян в Україні можуть перевищити 500 тис. А в розсекреченій оцінці розвідки США, наданій Конгресу 12 грудня, було зазначено, що війська РФ втратили 315 000 військовослужбовців з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Такі величезні втрати за невеликі територіальні здобутки, ймовірно, спонукають Путіна посилювати ідеологічне обґрунтування для продовження тривалої війни, яку він розпочав. Натомість Україні не потрібні такі спотворені виправдання тих значних втрат і страждань, яких завдає українському народу вторгнення Путіна, навіть якщо військові операції України не дають бажаних результатів. «Війна насправді є екзистенційною для України, а не для Росії», — нагадують експерти Інституту вивчення війни.