Російські солдати, які перебувають у таборі для військовополонених, де їх годують та забезпечують усім необхідним, кажуть, що пішли на війну не через гроші та після обміну можуть знов опинитися на фронті. Зокрема двоє офіцерів 40 і 44 років, на ім’я Олександр і Костянтин погодилися поділитися своїми думками з “Укрінформом”.
Один із них, Костянтин, пояснив, що, маючи вільний час, вони прийшли позайматися на тренажерах. Відвідувати цей майданчик можна щодня: ті, хто працює у другу зміну, займаються до обіду, а ті, хто вранці – після роботи. Сам Костянтин родом із Підмосков’я і перебуває в таборі вже півтора року. Він припускає, що його ім’я може бути у списках на обмін, але не має точних підтверджень. За його словами, офіцерів утримують довше за інших. Вони писали листи родичам, отримували дзвінки додому, хоча наразі цю можливість скасували.
“Посилки нам приходять із Росії, у середньому раз на місяць, хоча можна і частіше надсилати. Сім’ї в нас є – і дружини, і діти. Тут, у таборі, до нас ставляться нормально. Могло бути й гірше. Жодних примусів немає. І все є в нас – і одяг, і харчування нормальне, нам вистачає”, – сказав росіянин.
Коли постало питання про особисте ставлення до війни, Костянтин пояснив, що завжди мав власне бачення подій і не вважав інформацію з російських ЗМІ пропагандою.
“У мене на все були свої думки, на все було своє бачення завжди. Я б не назвав це пропагандою. Тому що, якщо країні потрібно, значить, потрібно. Я не слухав, що там кажуть, – фашизм чи не фашизм, мені це нецікаво було абсолютно”, – заявив він.
При цьому у нього є родичі дружини в Україні, але після мобілізації вони припинили спілкуватися з ним. Про це він розповів посміхаючись, та додав, що його ставлення до українців залишилося незмінним – нейтральним. Він визнав, що розуміє страждання українців через напад Росії, але, розмірковуючи про майбутнє, припустив, що, якщо після обміну знову піде воювати. Окупант заявив:
“А що робити? Що, у нас хіба хтось буде питати? Якщо це буде в примусовому порядку, то в нас варіантів не буде. Якщо не в примусовому, то, звичайно, ні, вдома залишуся. У мене вдома – хороша робота, нормальна зарплата, у мене все добре”.
Він також висловив думку, що зміни у свідомості російського суспільства можливі, але на це знадобиться щонайменше десять років. Також зазначив, нібито, не знає, як починалася війна у 2014 році, зокрема в Донецьку, бо його там не було, але визнає, що все це – політика.
“Сам на сам, не під запис, я б пояснив вам, як бачу все, а так не буду”, – підкреслив солдат.
Олександр розповів, що раніше перебував в іншому таборі, але через певні обставини знову опинився тут. Одного разу він уже був на обміні, однак через початок бойових дій у Сумах його повернули назад. Він звільнився з армії ще у 2004 році, проте через майже 20 років його мобілізували.
Олександр, уродженець Далекого Сходу, перебуває в таборі вже два роки. Він сподівається, що після обміну його вдруге не мобілізують, оскільки це суперечить законодавству РФ, хоча остаточної впевненості в цьому немає. На питання про те, як у його рідному регіоні сприйняли війну, відповів, що особливої різниці між жителями різних міст Росії немає. Він також зазначив, що у Владивостоці в середньому по три з половиною японські машини на людину, адже поруч знаходяться Японія, Китай та Корея. Проте наголосив, що воювати приїхав не заради грошей – вони йому не були потрібні. Військовий заявив:
“Москва-то далеко, а люди ж – усі ті самі. Яка різниця, з якого міста?.. У нас у Владивостоці в середньому по три з половиною японських машини на людину. Тому що поруч – Японія, Китай, Корея”.
За його словами, навіть за наявності вибору не поїхав би за кордон та залишився б у РФ.
Костянтин його підтримав, підтвердивши, що він теж отримував достатню зарплату і не пішов на війну заради фінансової вигоди. Коли розмова торкнулася причин мобілізації, зазначив, що просто не став ухилятися, хоча, якби мав можливість виїхати, можливо, зробив би це.
На його думку, війна не може закінчитися миттєво.
“Швидше нас обміняють, ніж війна закінчиться. Вона не зупиняється за клацанням пальців. Інерція – велика. Тобто багато потрібно всяких процесів задіяти”, – заявив Костянтин.
Оперативні зведення, події на фронті й військові рішення — у розділі «Війна».