Російські окупанти почали активно запускати в український повітряний простір безпілотники, обладнані “лінзою Люнеберга”. За словами українського експерта з авіаційних засобів, відомого під псевдонімом “Полковник ГШ”, ці дрони не мають бойової частини та виконують роль хибних цілей для української системи протиповітряної оборони.
Замість боєголовок такі дрони несуть надруковану на 3D-принтері кулю, обгорнуту фольгою, яка і є тією самою “лінзою Люнеберга”. Цей пристрій створює радіолокаційний образ великої цілі, який обманює українські системи ППО.
Що таке “лінза Люнеберга”?
Винахід, розроблений математиком Рудольфом Люнебергом, давно використовується для створення літальних мішеней, які допомагають тренувати авіацію. Суть полягає в тому, що така “лінза” значно збільшує відбиття радіолокаційних сигналів, що робить маленький об’єкт видимим на радарах як велику ціль.
Як зазначив експерт, ці дрони часто фіксуються у зведеннях Повітряних Сил як “втрачені радіолокаційно”. Це означає, що коли в них закінчується пальне, вони просто падають без вибуху, і їхня радіолокаційна присутність зникає. Така тактика виснажує ресурси ППО України, змушуючи їх реагувати на фальшиві загрози, в той час як справжні атаки залишаються поза увагою.
Виснаження української ППО
За останній час кількість таких “втрачених радіолокаційно” дронів може складати до половини всіх запущених засобів. Їхнє завдання — відволікати увагу ППО від реальних цілей і виснажувати ресурси захисту.
Видання “Мілітарний” повідомляє, що виробництвом цих хибних повітряних цілей у Росії займається компанія “Эникс”, яка спеціалізується на створенні військових безпілотників. Серед її розробок — повітряна ціль Е95М, здатна імітувати малорозмірну аеродинамічну ціль, яка маневрує. Цей дрон імітує крилаті ракети та тактичну авіацію, використовуючи кутовий відбивач, “лінзу Люнеберга”, інфрачервоні трасери та пастки, що імітують теплові сигнали.
Такі методи змушують українську ППО витрачати ресурси на хибні цілі, ускладнюючи захист від справжніх загроз.