Президент США Джо Байден дозволив Україні використовувати ракети дальнього радіусу дії ATACMS по території Росії, зокрема, по російських і північнокорейських військах у Курській області, заявляють американські чиновники на правах анонімності.
Рішення Байдена – це серйозна зміна в політиці США. Його вибір викликав розбіжності серед його радників, і його зміна відбувається за два місяці до вступу на посаду обраного президента Дональда Трампа, який присягнувся обмежити подальшу підтримку України, пише New York Times.
Як повідомляється, це стало “відповіддю” на несподіване рішення Росії ввести в бій війська КНДР. Крім того, чиновники в коментарі виданню наголосили, що ця зміна навряд чи “докорінно” змінить хід війни.
“Одна з цілей зміни політики, за їхніми словами, полягає в тому, щоб дати зрозуміти північнокорейцям, що їхні сили є вразливими і що їм не слід посилати їх більше. За словами чиновників, хоча українці, найімовірніше, використовуватимуть ракети насамперед проти російських і північнокорейських військ, які загрожують українським силам у Курську, Байден може дозволити їм використовувати зброю в інших місцях”, – ідеться в матеріалі.
ЗМІ також пише про побоювання чиновників, що застосування ATACMS по Росії може спонукати кремлівського диктатора Володимира Путіна “здійснити силові дії у відповідь проти США” та їхніх партнерів по коаліції. Зазначено, що далекобійні ракети Україна може використовувати не тільки для нанесення ударів по скупченнях окупаційних військ, а й по вузлах логістики, складах боєприпасів і лініях постачання. Це має допомогти знизити ефективність російсько-північнокорейського наступу в Курській області.
За інформацією джерел, перші глибокі удари, швидше за все, будуть завдані ракетами ATACMS, які мають дальність польоту до 306 кілометрів.
“Хоча деякі американські чиновники висловили скептицизм щодо того, що дозвіл на удари на великі відстані змінить загальну траєкторію війни, це рішення може допомогти Україні в момент, коли російські війська досягають успіхів, і, можливо, поставить Київ у кращу переговорну позицію, коли і якщо переговори про припинення вогню відбудуться”, – вважають у виданні.