В Україні 18 травня набере чинності новий закон про мобілізацію №10449, який визначає право на бронювання. Зараз уряд працює над новим порядком бронювання.
Хто не має броні від мобілізації 2024 року та чому тривають дискусії щодо того, кого бронювати, а кого – ні, читайте у матеріалі ТСН.ua.
Варто зазначити, що на початку квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив профільним міністерствам внести оновлену і “більш справедливу” постанову про бронювання.
Так, 7 травня на засіданні Кабмін продовжив дію бронювання від мобілізації ще на місяць. Тобто, до 7 червня діятиме постанова Кабінету міністрів від 27 січня 2023 року №76, яка регулює правила щодо бронювання.
Хто не має броні від мобілізації 2024 року: професії
Є категорія громадян з досвідом військової служби, які не можуть отримати бронь. Так, працівник критично важливого для держави підприємства може отримати відмову в наданні броні, якщо в нього є дефіцитна військово-облікова спеціальність. Такі спеціальності визначені Геншабом ЗСУ. Відповідно до наказу Міноборони №317, це:
- стрільці;
- танкісти;
- артилеристи;
- розвідники;
- військові, які займаються різними видами зв’язку;
- фахівці з роботи з радіолокаційними комплексами;
- ті, хто займався захистом інформації та кібербезпекою.
Бронь може не отримати також той, хто спеціалізується на протичовновому і протимінному озброєнні.
Окрім того, не можуть ні отримати броні, ні забронювати ФОПи, відповідно до закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію і Востанови Кабміну №76. Також ця опція недоступна для осіб, які працюють за гіг-контрактами.
Механізм оформлення броні та хто ухвалює рішення
Міністерство оборони (раніше був Генеральний штаб Збройних Сил – ред.) розглядає документи щодо бронювання протягом не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання. Далі документи передаються до Міністерства економіки, яке протягом не більше ніж п’ять робочих днів ухвалює рішення про бронювання військовозобов’язаних. З метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних:
- органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки;
- Генеральному штабу Збройних Сил.
Потім Міністерство оборони у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних ТЦК та СП.
Чому можуть не погодити бронь
Наразі у суспільстві тривають гарячі дискусії, який має бути порядок бронювання, аби не було спекуляцій на цю тему. Верховна Рада запропонувала для розв’язки цієї проблеми так зване “економічне бронювання” та наразі розглядає два варіанти такого бронювання.
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія зауважив, що Комітет з питань нацбезпеки вивчав досвід різних країн світу з цього питання, але “яке рішення не обери – є багато людей “за і багато людей “проти”.
Перша модель бронювання
За словами Арахамії, перша модель передбачає виплату із зарплати військовозобовʼязаного податку у розмірі 35 тисяч гривень, яких вистачатиме для утримання одного бійця.
Друга модель
Друга модель передбачає квоту на підприємство для військовозобовʼязаних.
“Наприклад, медіа. У вас є 10% людей, яких можете забронювати. Хто це буде – керівник вирішуватиме самостійно. За цих людей сплачуєте мінімальну зарплата бійця щомісяця. Зараз мінімальна – 20 тисяч гривень, тобто 20 тисяч гривень за кожну заброньовану особу сплачується щомісяця. Це окремо від податків”, – наголосив нардеп.
Оперативні зведення, події на фронті й військові рішення — у розділі «Війна».