Україна поспішає створити бетонні окопи, вогневі позиції та інші барикади на лінії фронту. Але, зі слів військових та чиновників, на заваді будівництву стали обстріли, брак обладнання й бюрократія — навіть попри загрозу нового наступу ЗС РФ. Про це відомо з матеріалу Associarted Press від 2 травня.
“Потрібно збільшити темпи будівництва укріплень… щоб при відступі ми відходили на підготовлену позицію. Цих укріплень недостатньо”, — заявив командир підрозділу з позивним Батяр.
Очікується, що тижні, поки Україна очікуватиме на пакет військової допомоги від США, окупанти спробують використати собі на користь. На зведення фортифікацій виділили майже 38 мільярдів гривень, але у війську критикують уряд за зволікання. На передовій кажуть, що зводити оборонні укріплення потрібно було ще минулого року, а не у розпалі боїв.
“Була відсутність відповідальності. … Люди не розуміли, що укріплення можуть врятувати тобі життя, якщо зробити це заздалегідь”, — пояснив заступник командира піхоти 47 бригади, Олександр.
З його слів, багато хто не бачив у таких лінії потреби, адже нового наступу ЗС РФ не очікували. Україна на відміну від противника не може скинути цю роботу на в’язнів, тож військові змушені поєднувати участь у боях зі створенням окопів.
“Дуже важко робити і те, і інше”, — підкреслив Олександр.
За будівництво другої лінії відповідають малозабезпечені інженерні сили, а третю лінію зводять компанії за військовими контрактами. Після здобуття незалежності Україна розформувала інженерні полки та розпродала вкрай необхідну нині техніку.
“Ми вступили у війну ні з чим”, — розповів анонімно військовослужбовець інженерних військ.
З його слів, у жовтні його підрозділ для зведення укріплень на сході мав лише обладнання 1960-х років та лопати.
“Відповідно, такі траншеї ми зробили”, — зазначив військовий.
П’ятеро неназваних командирів, які воюють в районі Авдіївки й Часового Яру, заявили, що без добре підготовлених позицій не змогли закріпитись на незнайомій місцевості та вести оборону без значних втрат. Відсутність укріплень у Часовому Ярі, за даними ЗМІ, зіграла на користь Росії.
Один з оборонців міста на правах анонімності зізнався, що йому було б важко назвати позиціями те, що утримували в цьому районі. Замість бліндажів, окопів та вогневих позицій Сили оборони займали низку “ледь достатньо великих” ям, в яких можна було ховатись від артударів.
“Солдати вилазили з ям і починали копати в напрямку один одного, щоб між ними був хоч якийсь зв’язок”, — згадав неназваний військовий.
З його слів, через піщаний ґрунт після кожного влучання ворожого снаряду окопи просто розсипалися. Згодом захисники були змушені відступити на два кілометри, втративши понад сотню бійців.
“Ми втратили командирів відділень, командирів взводів, командирів рот і сержантів. Тобто ми втратили весь кістяк бригади”, — підкреслив співрозмовник видання.
Після виведення підрозділу його розформували, а у втратах звинуватили бригаду.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов розповів, що компанії отримали контракти на будівництво третьої лінії оборону без звичайного тендерного процесу, бо “не було часу”. Це пришвидшило процес, але викликало занепокоєння щодо корупції — на думку чиновника, перебільшену.
Знайти компанії, які візьмуться за зведення фортифікацій, було непросто. Вони стикалися з тиском щодо швидкості роботи та бюрократією.
“Це все велике питання для нашого керівництва: чому вони не закупили обладнання, необхідне військовим інженерам для виконання їхньої роботи? Чому вони чекали, поки нам його просто віддадуть?”, — заявив неназваний директор однієї з компаній.
Власник іншої компанії розповів, що деякі регіональні чиновники під тиском щодо швидкого будівництва роздувають прогрес. Він зізнався, що бачив цифри, які “не можуть бути правдою”.
Окрім того, будівництво третьої лінії ускладнюють атаки ЗС РФ. Російські безпілотники відстежують роботу та завдають ударів по робітниках. За даними обладміністрації, під Харковом за місяць загинули щонайменше четверо будівельників. Також було знищено 10 одиниць техніки.
“Ворог все бачить”, — запевнив Синєгубов.