Іван Аблов, син судді ОАСК Євгенія Аблова, якого нещодавно правоохоронці оголосили у розшук за підозрою у вбивстві, здався поліції. Про це інформує «Слідства.Інфо».
За даними видання, в Київському районному суді міста Одеси Івану Аблову обрали запобіжний захід – його відправили під варту до 3 березня 2024 року без права внесення застави.
Чоловіка підозрюють в умисному вбивстві, скоєному в новорічну ніч. Суддя Юлія Федулеєва погодила клопотання прокурора.
«За інформацією «Слідства.Інфо» від джерел, 27-річний Іван Аблов прийшов до відділу поліції. Він начебто не знав, що перебуває у розшуку», – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, Нацполіція офіційно оголосила у розшук Івана Аблова, сина судді ОАСК Євгенія Аблова. Відповідне повідомлення про розшук з’явилося на сайті МВС у розділі «Особи, які переховуються від органів влади».
Вказано, що Албов зник 5 січня. Його розшукують за підозрою в умисному вбивстві (ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу). Також вказується, що є відповідна ухвала суду на його затримання з метою приводу.
У квітні 2022 року суддя Євгеній Аблов залишив без розгляду позов президента-втікача Віктора Януковича. Ексоочільник країни добивався скасування рішення Верховної Ради про позбавлення його звання президента у 2015 році.
Існує версія, що судді ОАСК навмисно «маринували» справи Януковича, очікуючи на розвиток подій на фронті. Як розповів в інтерв’ю Гордону колишній начальник управлінь Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях генерал-майор запасу Олександр Петрулевич, суд мав ухвалити рішення щодо Януковича одразу після того, як росіяни взяли би Київ.
Також Аблов відомий низкою скандальних судових рішень. Так, у грудні 2013 року він зобов’язав спецпризначенців розігнати активістів Майдану, у 2017 – визнав законною схему закупівлі так званих «рюкзаків Авакова», чим допоміг сину міністра внутрішніх справ уникнути покарання. У 2018-му – поновив на посаді ректорку медичного університету імені Богомольця Катерину Амосову.
8 квітня 2019 року палата Вищої ради правосуддя звернулася з поданням про звільнення Євгенія Аблова. Напередодні на нього подали скаргу активісти «Автомайдану». Протягом восьми місяців суддя був відсторонений, але 10 грудня 2019 року ВРП дозволила йому повернутися на роботу.
Нагадаємо, 13 грудня 2022 року Верховна Рада проголосувала за ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). «За» проголосували 326 нардепів. Суд неодноразово відзначався скандальними рішеннями.
15 грудня 2022 року, у День працівників суду набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Водночас ліквідація Окружного адміністративного суду Києва не означає автоматичне звільнення суддів. Вони залишаються суддями і отримують суддівську винагороду правда без надбавок. Це 30 прожиткових мінімумів (понад 63 тис. грн.). Далі такі судді можуть бути переведені у інший суд, у тому числі новостворений.
До слова, проти голови вже ліквідованогосуду Павла Вовка Державний департамент США застосували санкції. США внесли Вовка до санкційного списку «для сприяння відповідальності за корупцію та порушення прав людини».
17 липня 2020 року НАБУ провело обшуки в Окружному адміністративному суді Києва та заявило про вручення підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику Євгенію Аблову та ще п’ятьом суддям. Їх підозрюють у створенні в суді «злочинної організації з метою захоплення державної влади».
Також стало відомо, що ОАСК перед ліквідацією нароздавав мільйонів. Окружний адміністративний суд Києва прийняв низку рішень про багатомільйонні виплати люстрованим суддям та ексзаступнику Генпрокурора Сергію Кізю, а також скасував санкції щодо підприємства з «російським слідом». До того ж цей суд ухвалив рішення про довиплату 3,6 млн грн вихідної допомоги нещодавно звільненому судді Конституційного суду Олександру Литвиненку.