Україна призупиняє дотримання прав і свобод людини за низкою пунктів, передбачених Європейською Конвенцією, доки в країні триває війна. Фокус з’ясував, на що впливає нове рішення влади.
Україна тимчасово відступає від дотримання Конвенції про захист прав людини та основних свобод — міжнародної угоди, підписаної учасниками Ради Європи. У документі, підготовленому Міністерством юстиції 4 квітня, йдеться про те, що під час дії воєнного стану українців можуть обмежити в таких правах:
- недоторканність житла (ст. 30 Конституції України);
- таємниця поштових відправлень, телефонних переговорів та іншої кореспонденції (ст. 31);
- невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32);
- свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати і повертатися на територію України (ст. 33);
- право на свободу думки і слова, вільне вираження поглядів і переконань, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (ст. 34);
- право брати участь в управлінні громадськими справами і референдуми, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування, рівний доступ до громадської служби (ст. 38);
- право на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, а також право на страйк (ст. 39, 44);
- право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном (ст. 41);
- право на підприємництво і працю (ст. 42, 43);
- право на освіту (ст. 53).
У документі також зазначається, що військове командування може:
- примусово відчужувати приватне або комунальне майно для потреб держави;
- запроваджувати комендантську годину;
- встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду в певному порядку;
- обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів;
- здійснювати огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і жител громадян;
- забороняти мирні зібрання, мітинги, ходи, демонстрації та інші масові заходи.
Вирішили перестрахуватися
Призупинити дотримання Європейської Конвенції з прав людини українська влада могла ще на початку повномасштабного вторгнення, у той момент, коли обмежила дію низки статей Конституції, вважає політолог Олег Постернак. Однак довгий час політична еліта загравала з населенням, намагаючись балансувати між фронтом і мирним життям.
“У суспільстві накопичуються питання — чому одні воюють, а інші — ні, чому одні звикли до обмежень, а інші живуть за стандартами мирного життя. Забезпечити для більшості рівні можливості в умовах війни складно. Тому уряд ухвалює непопулярні рішення, які потрібні були на початку повномасштабного вторгнення. Але влада довгий час загравала із суспільством. Зараз ми бачимо виправлення помилок”, — каже Постернак.
За словами експертів, війна затягується, люди відчувають неприховану втому від того, що відбувається, що посилює їхні сумніви, чи в тому напрямку рухається держава. Масла у вогонь підливає нещодавно ухвалений Верховною Радою закон про мобілізацію. Документ передбачає введення нових обмежень для військовозобов’язаних, а також легалізує жорсткі заходи щодо тих, хто ухиляється від призову. Усе це посилює стан фрустрації та бажання відстояти свої права.
“Думаю, рішення було ухвалено, у зв’язку з новим законом про мобілізацію, який набуває чинності 18 травня. Документ передбачає обмеження з низки питань: керування транспортним засобом, затримання на вулиці для доставки в ТЦК. Хоча всі ці обмеження діють з моменту введення воєнного стану, влада вирішила перестрахуватися, щоб люди не почали масово звертатися до ЄСПЛ”, — міркує в бесіді адвокат юридичної компанії Riyako & Partners Микола Максимов.
Ніяких судів
Оскільки всі перелічені обмеження, передбачені Європейською конвенцією про захист прав і свобод людини, діють всередині України від початку повномасштабного вторгнення, глобально рішення поставити документ на паузу глобально не змінює життя українців. Однак у контексті міжнародного права, це нова перешкода для тих, хто хотів би отримати компенсацію від держави, звернувшись до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
“Наприклад, у Європейській Конвенції є пункт, щодо недоторканності житла. Тобто поки уряд не звернувся до Ради Європи, українці могли звернутися до ЄСПЛ, щоб отримати компенсацію від держави, у разі, якщо їхній будинок використовували військові для оборонних цілей, і в процесі майно було пошкоджено. Те ж саме стосується відчуження майна. Якщо автомобіль забрали на військові потреби, можна було через ЄСПЛ спробувати отримати компенсацію. Усе це не означає, що тепер у людей будуть масово забирати автомобілі або квартири. Але тепер за бажання через європейський суд вони не зможуть відстояти свої права, оскільки Україна апелюватиме до нового документа”, — зазначає Максимов.
При цьому експерти додають, що тимчасовий відступ від дотримання Європейської Конвенції з прав людини жодним чином не вплине на вступ України до ЄС. Також Україні не потрібне схвалення західних партнерів, щоб призупинити дію документа.
“Конституція передбачає обмеження прав і свобод під час дії воєнного стану. Це вимушений захід, і в Європі з розумінням сприймуть ці процеси”, — зазначає Постернак.
Головні та актуальні новини країни: рішення влади, економічні зміни, суспільні події, безпека, інфраструктура й життя українців у регіонах. Усе найважливіше про сучасну Україну — читайте в розділі «Україна».